Судове рішення #16166139


  

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року                                                                                1401/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  в складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання –Талалакіну С.М., за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом УПФ у Києво-Святошинському районі Київської області

до Відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

16.03.2011 р. до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов УПФ у Києво-Святошинському районі Київської області до Відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у сумі 37758,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV не відшкодував Пенсійному фонду України витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій, які відповідно до вказаного закону відносяться до внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з 01.07.2010 р. по 31.08.2010 р. в сумі 37039,87 грн.

Зазначає, що Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні  позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити. У обгрунтування своєї правової позиції вказує, що підставою для звернення з позовом була видача довідок за списком №1 Відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр» ДП НАЕК «Енергоатом» громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншим, проте зазначені у цих довідках особи пенсії не оформлювали та не отримують. Зазначені у позові особи оформили та отримують пенсію як такі, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

У зв’язку з цим відповідач вважає, що зазначені пенсії мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюдету, а отже, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

  Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. №400/97–ВР, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи то організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1 ч. 1 ст 14 Закону України «про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058–IV страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно- правового характеру.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені статті 14 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач як платник внесків зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області з 25.08.1998 р. за №01-2088, а тому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» повинен подавати звітність до органів Пенсійного Фонду України, а також нараховувати, обчислювати та сплачувати до цих органів страхові внески, які також включають фактичні витрати  на виплату  і доставку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем надіслано відповідачу Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» стосовно пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2010 р. по 31.08.2010 р. Відповідно до цих Розрахунків відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 31758,51 грн.

Вказана сума відповідачем добровільно не сплачена, у зв’язку з чим позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Представниками сторін у судовому засіданні визнано, що зазначеним у позові особам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, відповідачем свого часу було видано довідки для оформлення пенсій на пільгових умовах за списком №1.

При вирішенні справи судом було враховано, що призначення та виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регламентовані Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796–XII, яким передбачено визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, порядок визначення стажу та віку виходу на пенсію, розмірів пенсій та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 р. №1058–IV, що регулює порядок обчислення розмірів пенсій та їх виплати, строки призначення пенсій та порядок їх перерахунку.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону №796–XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді :

-          державної пенсії;

-          додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається.

Згідно з п. 13 прикінцевих положень Закону №1058 – IV, різниця між розміром пенсії на який має право особа – ліквідатор аварії на ЧАЕС , та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до  Закону №1058–IV фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наведене свідчить, що, оскільки колишні працівники відповідача, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11,ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_1 отримують державну пенсію на пільгових умовах як особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС тому, зазначені пенсії мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету, а отже у позивача відсутні будь-які підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 31758,51 грн.

Крім того судом взято до уваги, що сам по собі факт видачі відповідачем довідок для отримання пільгових пенсій за списком №1 не може бути підставою для стягнення з відповідача суми виплачених цим особам пенсій, оскільки у подальшому зазначена пільгова пенсія особами, які отримали такі довідки, не оформлювалася.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.



Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Щавінський В. Р.


Постанова у повному обсязі виготовлена  10 червня 2011 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація