КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2011 року 1497/11/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Щавінського В.Р.
при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М.
за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю
- від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції
до Комунального виробничо –аграрного підприємства „Рута”
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції звернулося з позовною заявою до суду , в якій просить стягнути з Комунального виробничо – аграрного підприємства „Рута” заборгованість по страховим внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, Комунального виробничо – аграрного підприємства „Рута” зареєстроване, як платник внесків до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у Білоцерківській виконавчій дирекції та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-ІІІ (далі – Закон України №2240-ІІІ) та Інструкції про порядок надходження,обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року, зобов’язане сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у порядку та строки визначені чинним законодавством. Станом на 03.03.2011 р. за відповідачем утворилась заборгованість по страховим внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 р. на суму 714,20 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, причин неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Комунальне виробничо – аграрне підприємство „Рута” зареєстроване як юридичну особу 04.06.2008 р. Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області.
Відповідно до ст. 22 Закон України №2240-ІІІ, платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Юридичні особи набуваютьстатусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач перебуває на обліку у Білоцерківській виконавчій дирекції і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст. 2 Закон України №2240-ІІІ, страхові внески — відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
Згідно ст. 21 Закон України №2240-ІІІ, розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:
1) для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
2) для найманих працівників — до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
3) для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону, — до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
У відповідності до ст. 23 Закон України №2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно п. 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року №16, (Надалі - Інструкції) страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов’язкових платежів.
Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.
Пунктом 4.4 Інструкції, передбачено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.
У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Згідно ст. 27 Закон України №2240-ІІІ, страхувальник, зокрема, зобов’язаний: нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; вести облік коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страховим внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 р. у розмірі 71420 грн., що підтверджується Звітом про нарахування внесків, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 р., в якому відповідач самостійно вказав заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду в сумі 714,20 грн.
Відповідно до ст. 13 Закон України №2240-ІІІ, до повноважень Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належать, зокрема, забезпечення збору та акумуляції внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечення цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Згідно зі ст. 8 Закон України №2240-ІІІ, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального виробничо – аграрного підприємства „Рута” на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.