КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року 629/11/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М., за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;
- від відповідача: ОСОБА_2 –представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»
до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Шельф» звернулось до суду з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області та просить (з урахуванням зміни позовних вимог) визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення – рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області №0000602301/0 від 08.07.2010 р.; №0000602301/1 від 24.09.2010 р.; №0000602301/3 від 10.02.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Броварською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Шельф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої було складено Акт від 22.06.2010 р. №364/232/30444641 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Шельф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. (далі – Акт перевірки).
Вказує, що згідно з висновками, зазначеними в Акті перевірки були виявлені порушення ТОВ «Шельф» п.п. 4.1, ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Шельф» занижено податок на додану вартість в період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. на загальну суму 1006683,00 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 217566,00 грн., за лютий 2010 р. в сумі 535547,00 грн., за березень 2010 р. 253570,00 грн.
За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 08.07.2010 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1506424,10 грн., в т.ч. 1006683,00 грн. - за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 499741,10 грн.
Пояснює, що ТОВ «Шельф» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «АВ Скайт» за Договором поставки №01/08 від 11.11.2009 р. Відповідно до зазначеного Договору, у період з 01.12.2009 р. по 26.03.2010 р. ТОВ «АВ Скайт» (за Договором – Постачальник) постачало ТОВ «Шельф» (за Договором - Покупець) товар, а саме: рибну сировину, сіль, на загальну суму 9079094,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 1513182,50 грн.). Поставка товару підтверджується видатковими накладними та податковими накладними на підставі яких суми ПДВ, сплачені ТОВ «Шельф» на користь ТОВ «АВ Скайт» у ціні товару, були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Шельф». Проте, Броварська ОДПІ вважає, що ТОВ «Шельф» не мало права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, складених (виписаних) ТОВ «АВ Скайт».
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач - Броварська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що Броварською ОДПІ було проведено перевірку ТОВ «Шельф», в результаті якої було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Шельф» мало взаємовідносини з ТОВ «Скайт».
Зазначає, що умовами договору поставки №01/08 від 11.11.2009 р. укладеного з ТОВ «АВ Скайт» передбачено, що ТОВ «АВ Скайт» зобов’язується за замовленням ТОВ «Шельф» (Покупець) передавати йому у власність товар в асортименті, за кількістю і ціною визначеними замовленням покупця (п.1.1). Постачальник зобов’язаний поставляти товар за допомогою власних транспортних засобів у відповідності до наданого покупцем замовлення (п.2.2). Приймання-здавання продукції проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару. Приймання товару за якістю здійснюється покупцем в момент його отримання (п.2.5). При передачі товару постачальником покупцеві, постачальник зобов’язаний одночасно вручити покупцеві усі документи, що стосуються даного товару (накладні, вимоги до зберігача, сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки інші документи, які засвідчують якість, безпеку чи інші необхідні відомості) (п.2.5). Покупець оплачує отриманий товар через 60 днів з моменту його отримання (п.6.2).
Відповідач вважає, що суми ПДВ включені до складу податкового кредиту ТОВ «Шельф» підлягають виключенню з податкового кредиту, оскільки:
- згідно програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов’язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» існує розбіжність між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Шельф», та даними податкових зобов’язань, задекларованих ТОВ «АВ Скайт» в результаті здійснення зазначених вище господарських операцій по договору;
- в інформаційно-аналітичних ресурсах органів ДПС відсутня інформація про наявність у ТОВ «АВ Скайт» можливостей виконання взятих на себе згідно договору цивільно-правових зобов’язань (відсутня інформація про наявність на підприємстві працівників, необхідної матеріально технічної бази, тощо);
- результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «АВ Скайт» за грудень 2009 р. (акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 26.04.2010 р. №896/23-07/36798258) встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань з боку ТОВ «АВ Скайт», а, отже, встановлено відсутність поставок товарів, а угоди визнано такими, що носять фіктивний характер;
- у розпорядженні Броварської ОДПІ є пояснення гр.ОСОБА_3, яка була директором та засновником ТОВ «АВ Скайт» в період протягом 2009 р. та до березня 2010 р., у якому ОСОБА_3 повідомила, що вказане підприємство зареєструвала на своє ім’я за грошову винагороду у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, статутні документи у нотаріуса не підписувала, фінансово-господарських документів та податкової звітності ТОВ «АВ Скайт» не підписувала, відношення до фінансово-господарської ТОВ «АВ Скайт» не має.
- встановлено невідповідність договору вимогам нормативних актів, які встановлюють перелік товаросупровідних документів та порядок їх оформлення при здійсненні господарських операцій з поставки товарів. У зв’язку з цим відповідач вказану угоду вважає нікчемною.
У судових засіданнях представник відповідача також заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Шельф» є юридичною особою, що зареєстроване 04.06.1999 р. державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області.
Відповідно до Довідки серія АБ №249848 з Єдиного державного реєстр підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ «Шельф» за КВЕД є: виробництво рибних продуктів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
З квітня по червень 2009 р. посадовими особами Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Шельф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., про що складено Акт перевірки, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0000602301/0.
З вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився і оскаржив його у адміністративному порядку до Броварської ОДПІ, ДПА України у Київській області та ДПА України. Однак, за результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін, в зв’язку з чим на адресу позивача були надіслані відповідні рішення з позначкою 1 та 3 відповідно після дробі.
Після цього позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.
Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 4.1, ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі – Закон «Про ПДВ»), в результаті чого ТОВ «Шельф» занижено податок на додану вартість в період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. на загальну суму 1006683,00 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 217566,00 грн., за лютий 2010 р. в сумі 535547,00 грн., за березень 2010 р. - 253570,00 грн.
Суд вважає, що твердження відповідача про необхідність виключення зі складу податкового кредиту ТОВ «Шельф» сум ПДВ, включених на підставі податкових накладних ТОВ «АВ Скайт» ґрунтуються на припущеннях щодо нікчемності договору, укладеного між ТОВ «Шельф» та ТОВ «АВ Скайт» є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «АВ Скайт» було укладено договір поставки від 11.11.2009 № 01/08 (далі – Договір поставки).
Умовами вказаного договору передбачено що ТОВ «АВ Скайт» зобов’язується за замовленням ТОВ «Шельф» (Покупець) передавати йому у власність товар в асортименті, за кількістю і ціною визначеними замовленням покупця (п.1.1). Постачальник зобов’язаний поставляти товар за допомогою власних транспортних засобів у відповідності до наданого покупцем замовлення (п.2.2). Приймання-здавання продукції проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару. Приймання товару за якістю здійснюється покупцем в момент його отримання (п.2.5). При передачі товару постачальником покупцеві, постачальник зобов’язаний одночасно вручити покупцеві усі документи, що стосуються даного товару (накладні, вимоги до зберігача, сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки інші документи, які засвідчують якість, безпеку чи інші необхідні відомості) (п.2.5). Покупець оплачує отриманий товар через 60 днів з моменту його отримання (п.6.2).
Відповідно до Договору поставки ТОВ «Шельф» придбало у ТОВ «АВ Скайт» рибну сировину, сіль в асортименті на загальну суму 9079094,80 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1513182,50 грн.
Факт поставки товару від ТОВ «Шельф» до ТОВ «АВ Скайт» підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи. Також ТОВ «АВ Скайт» були виписані податкові накладні, копії яких також наявні у матеріалах справи.
Розрахунок за отримані послуги був здійснений шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Шельф» на рахунок ТОВ «АВ Скайт», що підтверджується копіями банківських виписок та відповідачем по справі не заперечується.
Згідно п.п.7.3.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону,
Згідно п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, виходячи з вказаних норм законодавства, включаються до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), підтверджені податковими накладними. Податкова накладна, складена особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість у встановленому законом порядку та з дотриманням умов «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, є належною підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.
Згідно п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п. 9.8 ст.9 Закону «Про ПДВ» свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.
Відповідно до цього до анулювання реєстрації статусу платника податку на додану вартість особа (платник податку) має право та зобов’язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах.
Судом встановлено, що ТОВ «АВ Скайт» на дату укладення та виконання Договору поставки перебував на обліку платників податку в органах державної податкової служби, а саме ДПІ у Шевченківському районі м.Києва (довідка Форми №4-ОПП від 04.11.2009 р. №37468/29-111) та було зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ №100254420 від 12.11.2009 р.). В Акті перевірки немає жодних посилань на те, що довідка про взяття на облік платником податку в органах державної податкової служби ТОВ «АВ Скайт» та/або свідоцтво платника ПДВ ТОВ «АВ Скайт» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на дату укладення, чи протягом періоду виконання Договору поставки. Крім того, в Акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «АВ Скайт» на дату складання Акту перебуває на обліку в ДПІ Шевченківського району м.Києва. (стор. 34 Акту перевірки).
Таким чином на момент укладення та дії Договору поставки ТОВ «АВ Скайт» було зареєстроване платником ПДВ і мало право (та було зобов’язане) складати податкові накладні.
ТОВ «АВ Скайт», з дотриманням порядку складання податкових накладних, були виписані податкові накладні, на підставі яких суми ПДВ, сплачені ТОВ «Шельф» на користь ТОВ «АВ Скайт» у ціні товару, поставленого до Договору поставки, були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Шельф». Відповідачем, під час проведення перевірки, не було встановлено порушень порядку заповнення ТОВ «АВ Скайт» податкових накладних.
Відповідно до цього суд вважає, що податкова накладна, складена особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість у встановленому нормами Закону «Про ПДВ» порядку та з дотриманням умов «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, є належною та достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. ТОВ «Шельф» не мало жодних підстав не включати до складу податкового кредиту суми нарахованого та сплаченого ТОВ «Шельф» податку у зв’язку з придбанням товарів по Договору поставки.
Щодо наявності розбіжностей між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Шельф», та даними податкових зобов’язань, задекларованих ТОВ «АВ Скайт» в результаті здійснення зазначених вище господарських операцій по Договору поставки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В Акті перевірки (стор. 34-35) зазначено, що згідно програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов’язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» має місце розбіжність між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Шельф», та даними податкових зобов’язань, задекларованих ТОВ «АВ Скайт» у період з грудня 2009 р. по березень 2010 р.
Тобто, за даними Броварської ОДПІ, ТОВ «АВ Скайт» не задекларувало податкові зобов’язання за операціями, здійсненими з ТОВ «Шельф», у січні-березні 2010 р.
Крім того, в Акті перевірки (стор.58) зазначено, що за період діяльності ТОВ «АВ Скайт» не подавало до податкового органу за місцем реєстрації звіти, подача яких є обов’язковою при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємством, а саме – декларації з податку на прибуток приватних підприємств та додатки до них за всі періоди, декларації з податку на додану вартість та додатки до них за всі місяці крім грудня 2009 р., розрахунки комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що наявність розбіжностей між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Шельф», та даними податкових зобов’язань, задекларованих ТОВ «АВ Скайт», не може бути доказом наявності порушень ТОВ «Шельф» норм податкового законодавства з податку на додану вартість зважаючи на слідуюче.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з Постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.07.2010 р. по справі №2а-3376/10/2670 (яка була залишена без змін Ухвалою Київського окружного адміністративного суду №2а-3376/10/2670 від 28.10.2010 р., а отже набрала законної сили) ДПІ у Шевченківському районі м.Києва з порушенням норм чинного законодавства України не приймала від ТОВ «АВ Скайт» податкові декларації за звітні місяці грудень 2009 року, січень, лютий, березень та травень 2010 р. і ТОВ «АВ Скайт» оскаржило не прийняття ДПІ у Шевченківському районі м.Києва податкових декларацій до суду. За наслідками розгляду справи, судом позов ТОВ «Скайт» було задоволено частково та зобов’язано ДПІ у Шевченківському районі м.Києва вирішити питання щодо перенесення інформації з податкових декларацій з ПДВ ТОВ «АВ Скайт» за звітні місяці грудень 2009 року, січень, лютий, березень та травень 2010 р. до електронної бази податкової звітності Державної податкової служби.
Отже відповідальність за невідображення у податковій звітності ТОВ «АВ Скайт» інформації з податкових декларацій за звітні місяці грудень 2009 р., січень, лютий, березень та травень 2010 р., через протиправні дії податкового органу, не може мати будь-яких правових наслідків для ТОВ «Шельф».
Твердження відповідача про те, що правочин укладений між позивачем та ТОВ «АВ Скайт» є таким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому на підставі ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України підлягає визнанню нікчемним (недійсним) судом не може бути взятим до уваги з таких підстав.
Умовами Договору поставки (п.2.2) передбачено, що продукція поставляється постачальником за допомогою власних транспортних засобів. Приймання - здавання товару проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару (п. 2.5 Договору поставки). При передачі товару постачальником покупцеві, постачальник зобов’язаний одночасно вручити покупцеві усі документи, що стосуються даного товару (накладні, вимоги до зберігача, сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки інші документи, які засвідчують якість, безпеку чи інші необхідні відомості).
Таким чином, на думку податкового органу, у разі поставки товару покупець повинен отримати екземпляр товарно-транспортної накладної з відміткою відправника товару та його отримувача. Як зазначено в Акті перевірки, до перевірки не було надано сертифікатів якості та/або відповідності на поставлений товар, товарно-транспортних накладних, актів приймання продукції уповноваженими особами підприємства за кількістю та якістю.
В Акті перевірки податковий орган посилаючись на матеріали іншої перевірки ТОВ «АВ Скайт», які надійшли від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (акт перевірки від 26.04.2010 № 896/23-07/36798258), робить висновок, про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань з боку ТОВ «АВ Скайт», і як наслідок, відсутність поставок товару та фіктивність операції.
Крім цього, відповідач посилається на те що, у ході перевірки від Відділу податкової міліції Броварської ОДПІ, передано пояснення від 08.02.2010 р. гр. ОСОБА_3 (директора та засновника ТОВ «АВ Скайт»), яка повідомила, що вказане підприємство зареєструвала на своє ім’я за грошову винагороду у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, фінансово-господарських документів та податкової звітності ТОВ «АВ Скайт» не підписувала.
За наведених обставин, посадовими особами податкового органу зроблено висновки про те, що Договір поставки від 11.11.2009 № 01/08 є нікчемним.
Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2 Договору поставки постачальник зобов’язується за замовленням покупця передати йому у власність товар в асортименті, за кількістю і ціною визначеними замовленням покупця та на умовах визначених даним договором, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах встановлених даним договором. Кількість, одиниці вимірювання, найменування, ціна за одиницю товару і загальна сума зазначаються в накладних на кожну партію товару.
Факт взаємовідносин позивача з Постачальником підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. №996-ХІV є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції.
У вказаних документах визначено найменування товару, а саме: риба в асортименті та сіль, її кількість, одиниці вимірювання, ціна за одиницю товару і загальна сума (загальна вартість товару).
Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що на час укладання та виконання Договору поставки контрагент позивача – ТОВ «АВ Скайт» був зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100254420 від 12.11.2009 р.). Крім того, в Акті перевірки немає жодних доказів про те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «АВ Скайт» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору поставки.
Також позивачем надано суду копії банківських виписок, які підтверджують факт проведення розрахунків за поставлений товар та копію Оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.
Доказів щодо невідповідності наданих ТОВ «АВ Скайт» первинних документів приписам чинного законодавства суду податковим органом не надано, а відтак матеріали справи містять належні докази, що підтверджують здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «АВ Скайт».
Представником позивача не заперечувався факт того, що основним видом діяльності ТОВ «Шельф» є виробництво рибних продуктів. Водночас, як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності ТОВ «АВ Скайт» за КВЕД відноситься, зокрема, оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, що на думку суду, підтверджує фактичне здійснення відповідачами господарської операції щодо поставки товару з урахуванням їх видів економічної діяльності.
При цьому, слід зазначити, що відсутність у позивача підтверджуючих документів щодо транспортування продукції, а саме, товарно-транспортних накладних та актів приймання товару, не може бути єдиним та достатнім доказом на підтвердження безтоварності операцій та, як наслідок, свідчити про нікчемність правочину.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності у позивача сертифікатів якості та/або відповідності на товар, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме, листа ТОВ «Шельф» від 31.05.2010 р. вих. №117, який згідно штампу зареєстрований у податковому органі 31.05.2010 р., сертифікати відповідності на продукцію (риба в асортименті) були надані під час перевірки відповідачу, проте податковий орган не врахував цих документів при проведенні перевірки. Відповідач також не обґрунтував чому у ході перевірки дані документи не були прийняті до уваги.
У свою чергу, позивачем на підтвердження наявності документів, що засвідчують якість товару, надав суду окрім сертифікатів відповідності висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтва про визнання та експертні висновки на товар – риба в асортименті (копії наявні в матеріалах справи).
Висновок відповідача про відсутність у ТОВ «АВ Скайт» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеній угоді базується на матеріалах перевірки ТОВ «АВ Скайт» (Акт перевірки від 26.04.2010 р. №896/23-07/36798258), які, як зазначено в Акті перевірки, надійшли до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, судом враховане не може бути, оскільки відповідачем не було додано до матеріалів справи вказаних в Акті перевірки матеріалів
При цьому, під час судового розгляду даної справи, податковим органом не було надано суду доказів наявності обставин щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ «АВ Скайт» господарської операції по поставці товару, а також доказів відсутності адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань.
Відповідачем не доведено суду, яким чином обставини щодо надання пояснень директором ТОВ «АВ Скайт» – ОСОБА_3 свідчать про фіктивність господарської операції, адже в Акті перевірки не міститься жодної інформації щодо порушення кримінальної справи за даним фактом. Не були надані ці відомості і в ході судового розгляду справи.
Ст.203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин якщо його недійсність встановлено Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Суд вважає, що при розгляді податкових спорів слід виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв’язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку, достовірні.
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність данних в яких установлена судом.
Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених договорів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.
Відповідачем не надано доказів того, що Договір поставки у судовому порядку визнавався недійсними.
Поряд з цим, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Відтак, відсутність обов‘язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб’єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.
В той же час судом встановлено, що у позивача наявні всі необхідні документи, що підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «АВ Скайт».
Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Проте відповідачем не надано суду жодних доказів, які свідчать про намір відповідачів при здійсненні господарських операцій щодо поставки товару діяти з метою уникнення оподаткування фінансового-господарських результатів їх виконання, незаконного привласнення податку на додану вартість та із завідомим усвідомленням неперерахування суми податку на додану вартість до Державного бюджету України, а відтак не доведено умислу.
Крім того, відповідачем не надано доказів укладення договорів з порушенням господарської компетенції та доказів притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Шельф» або ТОВ «АВ Скайт».
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач як суб’єкт владних повноважень, не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до цього суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені протиправно і мають бути скасовані.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області №0000602301/0 від 08.07.2010 р.; №0000602301/1 від 24.09.2010 р.; №0000602301/3 від 10.02.2011 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.
Постанова у повному обсязі виготовлена 29.03.11