ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/2307/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності;
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
до: приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці (далі УПФУ у Ленінському районі м. Вінниці) до приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (далі - ПП "Компанія "Володимирський масив") про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 184904,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Компанія "Володимирський масив" своєчасно не сплатило суму єдиного внеску до фонду, в зв’язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 184904,21 грн.
16 червня 2011 року за вхід. № 15790 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно із якою позивач просить стягнути із ПП "Компанія "Володимирський масив" заборгованість зі сплати єдиного внеску за січень-квітень 2011 року в загальній сумі 309056, 64 грн. Заява мотивована тим, що зростання заборгованості відбулося у зв'язку з несплатою відповідачем сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року на суму 134152, 43 грн. При цьому, враховано часткову сплату відповідачем суми заборгованості в розмірі 10 тисяч гривень.
З урахуванням положень статтей 51 та 137 КАС України судом прийнята заява представника позивача про збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру вимог та просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 309056, 64 грн.
Представник відповідача в судові засідання, призначені на 01 червня, 16 червня та 25 червня 2011 року не з'являвся. Однак, на адресу суду 16 червня 2011 року надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з тим, що представник відповідача буде задіяний в іншому судовому засіданні, призначеному до розгляду раніше, однак на підтвердження зазначеного не надано жодних документів. 25 червня 2011 року від представника відповідача повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться на лікарняному і не може бути присутній у судовому засіданні, однак на підтвердження зазначеного не було надано підтверджуючих документів.
З огляду на викладене, керуючись положеннями частини 4 статті 128 КАС України, а також частини 1 статті 122 КАС України, враховуючи необгрунтованість та неповажність причин неявки представника відповідача у судові засідання, призначені на 16 та 25 червня 2011 року, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Як випливає із матеріалів справи, ПП "Компанія "Володимирський масив" зареєстроване як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Внаслідок несплати відповідачем внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску перед УПФ України у Ленінському районі м. Вінниці в загальному розмірі 309056, 64 грн. Вказана заборгованість утворилась за період з січня по квітень 2011 року, що підтверджується поданими звітами нарахування єдиного внеску за січень - квітень 2011 року. При цьому, враховано часткову сплату відповідачем сум заборгованості в розмірі 57039,59 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку платника. Окрім того, заборгованість перед УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці підтверджується довідкою позивача (а.с.41).
Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, в встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю - 71 від 08 квітня 2011 року на суму 72895,29 грн. Зазначена вимога була отримана представником відповідача 13 квітня 2011 року (а.с.17), однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначеної суми у вимозі та не оскаржив її.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог. При цьому, у клопотанні вих. 120/к від 15.06.2011 року (а.с.39) представник відповідача підтверджує факт часткового погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (вул. Соборна, 1, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34887094, р/р 26000179380001, МФО 319092 АБ "Київська Русь") на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, р/р 25609323730103, ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк" МФО 302076) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 309056 (триста дев'ять тисяч п'ятдесят шість) гривень 64 копійки.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович