Справа № 183/11129/24

№ 1-кп/183/1981/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046350000295 від 23.10.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця військової частина НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024046350000295 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Потерпілий ОСОБА_5 також подав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно нього без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 190 від 04 липня 2024 року ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номера обслуги 1 відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти 36 окремого стрілецького батальйону 61 окремої механізованої степової бригади 11 армійського корпусу сухопутних військ.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язкам громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення шахрайство, за наступних обставин.

Так, 20 жовтня 2024 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 прийшов до раніше знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив велосипед марки «FORTE», моделі «CREED». В цей момент у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заволодіння велосипедом марки «FORTE», моделі «CREED», який належить ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 20 жовтня 2024 року приблизно о 15 годині 02 хвилині перебуваючи у вищезазначеному місці, діючи умисно, із корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, шляхом зловживання довірою, використовуючи дружні відносини з ОСОБА_5 попрохав у нього велосипед марки «FORTE», моделі «CREED», який належить останньому, під приводом користування та пообіцяв повернути.

Однак ОСОБА_3 заздалегідь знав, що повертати велосипед марки «FORTE», моделі «CREED» ОСОБА_5 не буде, тим самим ввів в оману останнього, який, нічого не підозрюючи про протиправні наміри, добровільно надав вищевказаний велосипед.

Після цього, ОСОБА_3 сів на вказаний велосипед та доводячи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою до кінця, перевіз його за місцем свого мешкання.

В подальшому, 20 жовтня 2024 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_3 продав велосипед марки «FORTE», моделі «CREED», який належить ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 6046 гривень 80 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

 Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що останній вину визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем служби характеризується посередньо.

Разом з тим, судом враховується те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, не має судимості, є військовослужбовцем, що у своїй сукупності дає суду підстави для призначення останньому покарання у виді штрафу на користь держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню у виді:        

-велосипед марки «FORTE», моделі «CREED», який переданий на зберігання ОСОБА_5 – вважати повернутим за належністю останньому.

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/113-24/6087-ТВ від 24.10.2024 року в сумі 1591 гривні 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя                                                                         ОСОБА_1