25.04.2024

ЄУН №398/2581/17

Провадження №1-кп/389/166/19

У Х В А Л А

25 квітня 2024 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120070001202 від 02.05.2017, по обвинуваченню

        ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що карається позбавленням волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_7 даного запобіжного заходу, не зникли.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати щодо більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

       Представник потерпілої клопотання прокурора підтримав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено ч. 3 ст.199 КПК України, клопотання пропродовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7  обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, хоча раніше не судимий, під час судового провадження порушив вимоги застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в частині заборони залишати постійне місце проживання, крім того ОСОБА_7 не працевлаштований, джерел доходів не має, не одружений, утриманці відсутні, що вказує на відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, а тому, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, існують реальні ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може знову переховуватися від суду та без перешкод залишити своє місце проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків, які наразі не допитані. 

З огляду на викладене та беручи до уваги характер та обставини протиправних дій, враховуючи особу обвинуваченого, особисті та соціальні обставини життя та його зв`язки із суспільством, зважаючи на встановлення судом факту порушення обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, наявності реальних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з часу продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а також наявність обставин, які є достатніми для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам та виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, з урахуванням того, що судове провадження не завершене до спливу строку тримання під вартою, тому колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, колегією суддів не встановлено. Крім того, наразі відсутня інформація, внесена до ЄРДР за клопотанням прокурора щодо дій працівників поліції на досудовому розслідуванні стосовно ОСОБА_7 , оскільки відсутність такої інформації унеможливлює подальший розгляд провадження.

В силу п.2 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 331 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Олександрія Кіровоградської області, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 12.15 год. 25.04.2024 року по 12.15 год. 23.06.2024 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя                                 ОСОБА_1

Судді                                 ОСОБА_3

                                                                                                                                                                                                ОСОБА_2