ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року  Справа №  280/6805/24    

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., у порядку письмового провадження розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/6805/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просив суд:

визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції період роботи в органах державної фіскальної служби (податкової міліції) з 26.05.2004 року по 25.11.2021 року, здійснити перерахунок, нарахування та виплату надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з моменту прийняття на службу до Національної поліції України (з 02.05.2023 року) та за час проходження служби в Національній поліції України з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби (податкової міліції) з 26.05.2004 року по 25.11.2021 року;

визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейським, час попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року, здійснити перерахунок, нарахування та виплату надбавки за стаж служби в поліції, з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року;

визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, включаючи премії, надбавки, починаючи з 02.05.2023 року з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах державної фіскальної служби України (податковій міліції) з 26.05.2004 року по 25.11.2021 року, роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.04.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року.

Ухвалою від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням суду від 22.10.2024 позовні вимоги позивача задоволені частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції період служби у податкової міліції з 26.05.2004  по 25.11.2021; зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції період служби у податкової міліції з 26.05.2004 по 25.11.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1211 гривень 20  копійок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

29.09.2024 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, просить: ухвалити додаткове рішення у даній справі, а саме: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейським, час попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року.

За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 252 КАС України суд розглянув заяву позивача в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Процесуальні питання, пов`язані з ухваленням додаткового судового рішення, врегульовані ст. 252 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що судом залишено поза увагою та не розглянута позовна вимога зазначена в п. 3 позовної заяви щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейському, часу попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року.

Судом встановлено, що дійсно в рішенні суду від 22.10.2024 не надана правова оцінка вимозі позивача в частині врахування до вислуги років позивача обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейському, часу попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року.

Надаючи правову оцінку зазначеній вимозі позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За приписами п. б ч. 1 ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 17 Закону №2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються – час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Отже, при призначенні пенсії за Законом №2262 до вислуги років для призначення пенсії зараховуються (крім іншого) час роботи в органах державної влади.

В даному випадку судом встановлено, що в періоди з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року позивач працював на посадах державної служби в органах державної податкової служби України.

Отже, в силу вимог п. в ч. 1 ст. 17 Закону №2262 зазначені періоди мають враховуватися до вислуги років для призначення пенсії за Законом №2262.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 1 Закону №2262 особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Частиною 1 статті 2 Закону №2262 визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ст. 10 Закону №2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Статтею 12 Закону №2262 визначено, що пенсія за вислугу років призначається:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Зберігається право на пенсію за вислугу років для осіб, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та мають вислугу 20 років, у разі їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та подальшим їх фактичним звільненням з такої служби або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відповідно до ст. 48 Закону №2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

За приписами ст. 49 Закону №2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2024 позивач досяг 45-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та має страховий стаж більше 25 років.

Разом з тим, станом на час вирішення справи позивач продовжує службу в поліції (докази іншого в матеріалах справи відсутні), не звертався до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за Законом №2262 (докази іншого в матеріалах справи відсутні), відповідно йому не призначена пенсія (докази іншого в матеріалах справи відсутні).

З матеріалів справи вбачається, що листом ГУНП в Запорізькій області від 03.07.2024 №Г-104-112/04/12-2024 позивача було повідомлено про те, що питання пенсійного забезпечення поліцейських здійснюється в порідку та на умовах, визначених Законом №2262. Відповідно до статті 17 цього Закону служба в податковій міліції зараховується до вислуги років поліцейським при призначенні пенсії.

Враховуючи встановлені судом обставини даної справи, вищенаведені положення Закону №2262, суд висновує про відсутність у відповідача повноважень для зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейському, часу попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року, оскільки відповідач не є органом, який призначає пенсію за Законом №2262, позивач станом на час вирішення даної справи не звільнений зі служби в поліції та до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за Законом №2262 не звертався, тобто питання про призначення пенсії позивачу за Законом №2262 не вирішувалось органами Пенсійного фонду України. Відповідно в даному випадку відсутня протиправність бездіяльності відповідача.

Захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи те, що спір з приводу обчислення вислуги років, в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейському, ще не виник, суд дійшов висновку про відсутність фактичних підстав для задоволення позову в частині вказаних позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги в наведеній в заяві позивача про ухвалення додаткового рішення частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат було вирішене судом в рішенні від 22.10.2024.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/6805/24 - задовольнити.

Ухвалити у справі №280/6805/24 додаткове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в частині позовних вимог щодо визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсії поліцейським, час попередньої роботи в органах державної податкової служби України з 27.12.2001 року по 25.05.2004 року та з 07.11.2022 року по 01.05.2023 року, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «06» листопада 2024 року.

Суддя                                                                      Р.В. Кисіль