Справа № 2-36 Категорія 4

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

28 квітня 2007 року                                        Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                   Невара О.В.

при секретарі                                            Леферович І.М.

з участю        позивач                                                      ОСОБА_1

представника відповідача -

Троянівської сільської ради

Маневицького району                             Хилюк О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу № 2-36 за позовом ОСОБА_1 до Троянівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

З січня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Троянівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, вказавши, що являється спадкоємцем за заповітом будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_2., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншими спадкоємцями за заповітом даного будинковолодіння є його сестра ОСОБА_3. та брат ОСОБА_4., однак вони своїми нотаріально посвідченими заявами відмовились від своєї частки спадкового майна після смерті матері ОСОБА_2. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не звертався, але фактично прийняв спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння у позасудовому порядку він немає можливості, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, отримати чи поновити які неможливо в зв'язку з тим, що за життя його мати ОСОБА_2. належним чином не оформила право власності на вказане спадкове майно. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив визнати за ним право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Представник відповідача - Троянівської сільської ради Маневицького району Хилюк О.Ф., визнавши позов, пояснила, що Троянівська сільська рада не заперечує проти визнання за позивачем ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1. Будь-якого спору щодо даного спадкового майна немає. ОСОБА_1 своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті матері ОСОБА_2. фактично прийняв спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Оформити право власності на спадкове майно у позасудовому порядку на даний час немає можливості, оскільки ОСОБА_2. за життя у встановленому законом порядку не оформила на нього права власності. Проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав Державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5. та ОСОБА_2. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2. після смерті чоловіка ОСОБА_5 у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1, вступила у володіння та управління спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Зазначене підтверджується оглянутими судом свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 13.07.1948 року, свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 10.12.1990 року.

З дослідженого в судовому засіданні заповіту від 29.12.1990 року, який зареєстрований в Троянівській сільській раді Маневицького району за № 42, встановлено, що ОСОБА_2. заповіла все належне їй на праві власності майно, в тому числі будинковолодіння, що знаходиться у с Троянівка Маневицького району, своїм дітям ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_1. Даний заповіт не змінювався та не скасовувався.

З оглянутого судом свідоцтва про смертьНОМЕР_3 від 25.10.2002 року, виданого Троянівською сільською радою Маневицького району, встановлено, що ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кузнецовськ Рівненської області.

З дослідженої в судовому засіданні довідки № 1676 від 12.12.2006 року, виданої Троянівською сільською радою Маневицького району, встановлено, що у відповідності із записом у погосподарських книгах 2001-2005 років по с Троянівка Маневицького району рахується господарство ОСОБА_2., яка до дня смерті дійсно проживала у АДРЕСА_1. ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт від її імені сільською радою посвідчувався 29.12.1990 року № 42. Даний заповіт не змінено і не скасовано. Спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК, ст. 1268 ЦК України немає. Спадкоємцями ОСОБА_2. за заповітом є її діти ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_1 Заборони, арешту на дане будинковолодіння не накладено. Спадщину у встановлений законодавством термін прийняв ОСОБА_1, вступивши у володіння та управління спадковим майном.

З оглянутих судом нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_4, ОСОБА_3. встановлено, що вони відмовляються від належної їм частки спадкового будинковолодіння у с. Троянівка Маневицького району після смерті матері ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1.

З дослідженого в судовому засіданні технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 5.03.2007 року, встановлено, що вказаний технічний паспорт було видано на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2.

З оглянутого судом висновку Маневицького архітектурно-планувального підприємства від 19.04.2007 року про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним і пожежним нормам встановлено, що технічний стан вказаного будинковолодіння є задовільним, його будівництво здійснено без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом будинковолодіння по АДРЕСА_1, фактично набув право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на дане спадкове майно за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 1216, 1223, 1235, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.