П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 814/1138/18

Категорія:11210201          Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

          Місце ухвалення: м. Миколаїв

          Дата складання повного тексту: 24.05.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів             – Лук`янчук О.В.

                      – Ступакової І.Г.

у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18 частково задовольнив позов ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Миколаївській області провести перерахунок:

-          грошового забезпечення для призначення пенсії та виплачувати позивачу, з 01 грудня 2017 року, у розмірі 56% грошового забезпечення з урахуванням таких складових грошового забезпечення з врахуванням надбавки до посадового окладу за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці таємно – 10%, у розмірі 33,97 грн., згідно з довідкою військової частини (далі – в/ч) НОМЕР_1 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 15 березня 2018 року №6 та з Витягом з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у в/ч НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року від 05 січня 2018 року №6;

-          щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно з Витягом з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у в/ч НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року від 05 січня 2018 року №6 та з Довідкою в/ч НОМЕР_1 про сплату єдиного соціального внеску з щомісячної додаткової грошової винагороди від 15 березня 2018 року №9;

-          матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно з Витягом з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у в/ч НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року від 05 січня 2018 року №6 та з Довідкою в/ч НОМЕР_1 про сплату єдиного соціального внеску з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 15 березня 2018 року № 10;

-          грошової допомоги на оздоровлення згідно з Витягом з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у в/ч НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року від 05 січня 2018 року №6 та з Довідкою в/ч НОМЕР_1 про сплату єдиного соціального внеску з грошової допомоги на оздоровлення від 15 березня 2018 року №11.

30 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заперечення на звіт ГУПФ України в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 у справі №814/1138/18, в яких просить за наслідками розгляду звіту накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання цього судового рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в порядку ст. 382 КАС України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що пенсійний орган не виконав рішення суду в частині виплати йому доплати пенсії за попередній період в сумі 19 002,26 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про накладення на керівника відповідача штрафу.

Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області до 01 грудня 2024 року подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

-          доказів вчинення боржником дій щодо виплати ОСОБА_1 вказаної різниці в сумі 19 002.26 грн. до суду не надано, шо свідчить про неповне виконання судового рішення на момент подання боржником звіту та свідчить про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції про визнання поданого ГУПФ України у Миколаївській області звіту таким, що підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі;

-          згідно листів Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України на фінансування видатків, дов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. ГУПФ України в Миколаївській області було виділено: у 2019 році – 1.0 млн. грн.; у 2020 роді – 3.0205 млн. грн.: у 2021 грн. – 12.9 млн. грн.; у 2022 грн. – 9.2 млн. грн.; у 2023 роді – 2.1 млн. грн., а виплата заборгованості на даний час проведена до рішеннях суду, які надійшли до пенсійного органу по 19 вересня 2020 року включно;

-          ГУПФ України в Миколаївській області протягом понад 5 (п`ять) років 6 місяців (десять разів) не виконало вимоги П`ятого апеляційного адміністративного суду та Миколаївського окружного адміністративного суду щодо додачі звіту: 23 листопада 2020 року, 21 серпня 2021 року, 24 грудня 2021 року, 04 лютого 2022 року, від 17 травня 2022 року, 02 червня 2022 року, 26 грудня 2022 року, 14 березня 2023 року, 12 травня 2023 року та 08 листопада 2023 року.

У відзиві ГУПФ України у Миколаївській області на апеляційну скаргу вказується, що ухвала суду є правильною, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у справі №814/1138/18 відсутні докази ухилення відповідача від виконання рішення суду, тому в задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу належить відмовити.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 14, 77, ст. 129-1, ч.ч.1-2 ст.370, ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України, ч.2 ст. 72, ч.2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як визначено ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 КАС України.

У відповідності до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у даній справі відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2017 року. Сума доплати за рішенням суду від 05 вересня 2018 року за грудень 2017 року становила 2 103,79 грн, яка була виплачена позивачу.

Розглянувши звіт відповідача від 16 листопада 2020 року, суд дійшов переконання, що відповідач правомірно визначив суму доплати в розмірі 2 103,79 грн. Окрім того, суд дійшов висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року відповідачем виконано, у зв`язку з чим ухвалою від 02 лютого 2021 року суд відмовив у задоволенні заяви позивача про установлення нового строку для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду від 05 вересня 2018 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року скасовано; ухвалено нове судове рішення, яким клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення задоволено частково; установлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18; зобов`язано відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк з моменту набрання законної сили постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18.

При цьому, у вказаному судовому рішенні П`ятий апеляційний суд у постанові зазначив, різницю пенсії ОСОБА_1 у розмірі 19 002,26 грн. за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року, яка обчислена за рішенням суду, відповідно до Порядку №649, внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголосив, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року, зокрема, зобов`язано пенсійний орган виплатити перераховану різницю пенсії. Доказів на вчинення боржником дій щодо виплати ОСОБА_1 вказаної різниці в сумі 19 002,26 грн. до суду не надано, що свідчить про неповне виконання судового рішення на момент подання боржником звіту та свідчить про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції про визнання поданого ГУПФ України у Миколаївській області звіту таким, що підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.

Ухвалою від 23 жовтня 2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд установив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою від 26 листопада 2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд установив відповідачу новий строк для виконання рішення суду і відмовив у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу на керівника відповідача.

05 січня 2022 року, 02 червня 2022 року суд першої інстанції установлював відповідачу новий строк для подання звіту, які були залишені без змін П`ятим апеляційним адміністративним судом.

06 грудня 2022 року до суду надійшов черговий звіт відповідача про виконання рішення суду від 05 вересня 2018 року у даній справі. У звіті зазначено, що "...Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2017 року відповідно до покладених судом зобов`язань, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (докази наявні в матеріалах справи до звіту від 17 серпня 2021 року №1400-0802-7/54122 про виконання рішення суду). Розмір пенсії позивача з 01 грудня 2017 року склав 4 962,76 грн., виплата якої забезпечена з листопада 2018 року. Загальна сума доплати пенсії за період з 01 грудня 2017 року по 01 січня 2018 року, що виникла на виконання рішення суду від 05 вересня 2018 року по справі №814/1138/18 склала 2 103,79 грн., виплаченої 22 липня 2020 року (докази наявні в матеріалах справи до звіту від 17 серпня 2021 року №1400-0802-7/54122 про виконання рішення суду). Таким чином, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року по справі №814/1138/18 виконано Головним управлінням у повному обсязі".

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року суд визнав звіт відповідача від 01 грудня 2022 року (у сукупності з поясненнями від 19 грудня 2022 року) таким, що не підтверджує виконання в повному обсязі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18; задовольнив клопотання позивача про накладення штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення суду; наклав на начальника ГУ ПФ України в Миколаївській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 49 620 гривень за невиконання у повному обсязі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №814/1138/18.

Накладаючи на керівника відповідача штраф, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок виплати позивачу 19 002,26 грн неодноразово установлений П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах за результатами апеляційного перегляду ухвал Миколаївського окружного адміністративного суду, тому немає підстав вважати лист Пенсійного фонду України від 20 січня 2022 року №2800-030203-9/3858 (яким констатоване виконання рішення суду в повному обсязі і на який посилався відповідач) поважною причиною для невиплати позивачу доплати пенсії в сумі 19 002,26 грн.

Постановою від 14 березня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року про накладення штрафу на керівника відповідача вказавши, що донарахування ГУПФ в Миколаївській області суми 21 106,05 грн. за рішенням суду за період з 01 грудня 2017 року по 05 жовтня 2018 року (до набрання рішенням законної сили) буде забезпечено в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.

Таким чином, відповідач в особі керівника ГУПФ України в Миколаївській області вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що фактична невиплата нарахованих 19 002,26 грн зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання ГУПФ України в Миколаївській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

За приписами ч.2 ст. 73 Закону №1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Таким чином, ГУПФ України в Миколаївській області не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів.

Колегія суддів враховує розміщений на офіційному вебсайті Пенсійного фонду України звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік, за яким кошти виділені на погашення заборгованості з пенсійних виплат у сумі 360 000 000 грн, витрачені.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на час розгляду спірного питання не затверджений, про що свідчить відсутність відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

В свою чергу колегія суддів також враховує посилання пенсійного органу в звіті на те, що сума доплати у розмірі 19 002,26 грн за період з 01 січня 2018 року до 05 жовтня 2018 року, визначена у рішенні суду у справі №814/1138/18, фактично обліковується у пенсійній справі позивача, однак вона включена у розрахунок, який здійснювався у справі №400/6049/20. Вказане пов`язано з тим, що рішенням суду у справі №400/6049/20 зобов`язано пенсійний орган провести з 01 січня 2018 року та з 01 червня 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 зі збереженням розміру 4 962,76 грн раніше призначеної пенсії в розмірах, визначених рішенням (розпорядженням) від 08 жовтня 2018 року та розрахунком від 30 листопада 2018 року. З метою уникнення здвоєння виплати, як вказує відповідач, сума доплати за період з 01 січня 2018 року до 05 жовтня 2018 року обліковано в Реєстрі судових рішень у справі №400/6049/20.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, оскільки у даній справі відсутні докази ухилення відповідача від виконання рішення суду, тому в задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу належить відмовити. При цьому, враховуючи, що 19 002,26 грн позивачу не виплачені, відповідачу належить установити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду викладені в постановах від 23 квітня 2020 року №560/523/19, від 01 лютого 2022 року №420/177/20 про те що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий:                                                                                                     Бітов А.І.

Суддя:                                                                                                     Лук`янчук О.В.

Суддя:                                                                                                     Ступакова І.Г.