Судове рішення #16165313

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №  2270/858/11                                                   

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.  

Суддя-доповідач:  Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді:  Голоти Л. О.

суддів:  Курка О. П.,  Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірним та скасування податкового-повідомлення рішення  № 0025151720/0/2921 від 27 грудня 2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з"явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа –підприємець Хмельницькою районною державною адміністрацією 09.02.2004 року та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування” є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що Хмельницькою МДПІ проводилась виїзна позапланова перевірка позивача з питань здійснення господарської діяльності та проведення взаєморозрахунків з Хмельницькою філією НАК “Украгролізинг”, код ЄДРПОУ 26431921 за період з 01 червня 2006 року по 31 березня 2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 2946/1720/2667402477 від 17 грудня 2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. п. 8.1.1 п. 8.1, ст.8, п. п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

На підставі висновків вказаного акта Хмельницькою МДПІ  було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0025151720/0/2921 від 27 грудня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 27525 грн., в тому числі 27525 грн., основного платежу.

При визначенні суми податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, ДПІ виходила з того, що перевіркою встановлено, що позивач займався не тим видом діяльності, який зазначено у свідоцтві про сплату єдиного податку, тому даний вид діяльності повинен оподатковуватись за загальними правилами і, як наслідок, донараховано 27525 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Хмельницької МДПІ Хмельницької області.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому його оподаткування повинно здійснюватись відповідно до норм пп.9.12.1 ст.9, п.22.10 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства».

Норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»передбачають сплату лише єдиного податку у межах від 20 до 200 грн. та за найманих працівників 50 відсотків за кожну особу від ставки єдиного податку, й в тому випадку, коли провадиться діяльність, яка не вказана у свідоцтві про сплату єдиного податку. При цьому, позивачкою за перевіряємий період платився єдиний податок за максимальною ставкою, а саме в розмірі 200 грн. за кожний місяць (податок сплачений у повному обсязі).

Згідно з абз.3 п.2 Указу у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.      

Відповідно до абз.8 п.2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.     

Порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування врегульовано п.4 вказаного Указу.     

Згідно з абз.2 п.4 Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються ДПА України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.     

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:     

- суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;     

- суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;     

- суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».     

Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.     

У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені п.1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.     

Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.     

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.     

Норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.    

При цьому ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням абз.3 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».    

Діяльність позивача за охоплений перевіркою період не призвела до заниження єдиного податку, оскільки ним сплачувався єдиний податок за максимальною ставкою (200 грн.), і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів позивача від цих видів діяльності, враховуючи положення ст.6 Указу де зазначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення від 27.12.2010р. №0025151720/0/2921 на суму 27525 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.    

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.    

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з  додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року, – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в  касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

                    

          Головуючий                                                   /підпис/           Голота Л. О.

          Судді                                                            /підпис/           Курко О. П.

                                                                      /підпис/           Совгира Д. І.

Копія вірна.   Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація