УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку дії запобіжного заходу

Справа № 505/3576/24

Провадження № 1-кп/505/702/2024

06 листопада 2024 року                                                                 місто Подільськ

Котовський міськрайонний суд Одеської областіу складі:

головуючого судді:                          ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря  судового засідання         ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                          ОСОБА_4 ,

захисника                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 за № 12024161180000465 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Котовського району Одеської області, без постійного місця проживання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Котовського міськрайонного суду Одеської областіОСОБА_1 перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно  ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», посилаючись на те, що продовжують існувати ризики передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Ухвалою слідчого судді від 14.06.2024 стосовно  ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який 08.08.2024 продовжено до 13.09.2024, тобто в межах строку досудового розслідування.

11.09.2024 обвинувальний акт у порядку ст. 283, 291 КПК України  направлено до Котовського міськрайонного суду Одеської області. Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду від 11.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.11.2024.

В клопотанні сторони обвинувачення зазначено, що ризики визначені раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого не зникли та продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в і судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.

Захисник обвинуваченого просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Суд, вислухавши думки прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.Під час досудового слідства, ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2024 стосовно  ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який 08.08.2024 продовжено до 13.09.2024.

До призначення справи до підготовчого судового засідання ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду від 11.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.11.2024.

На теперішній час обвинувачений перебуває під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Наразі триває судовий розгляд у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим виникає потреба у продовженні терміну дії запобіжного заходу.

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу стороною захисту, враховуючи конкретні обставини та суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим діянь, тяжкість покарання, за вчинення злочинів, один з яких відноситься до тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконно вплинути на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для  тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може  бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів  чи інформації, які б могли переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання  «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.     

Разом із тим, у справі ОСОБА_7 проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний  суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості  в оцінці порушень цінностей суспільства.    

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Статтями 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положення, встановлені у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують на необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно обвинувального акту,  ОСОБА_6  обвинувачується у вчиненніу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України, одне з яких відноситься до  тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про його підвищену суспільно небезпечну поведінку та існування ризиків ухилення від явки до суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк. Крім того, на час розгляду клопотання прокурора відсутні будь-які дані про неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув`язнення за станом здоров`я.

Суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зазначені в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри, а також з тим, що на даний час ризики, визначені в ухвалі слідчого судді при обранні запобіжного заходу обвинуваченому не змінились та не зменшилися, а строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 09.11.2024.

Крім того, зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, запобігти існуючим ризикам, а тому такий захід забезпечення відповідає меті кримінального провадження та суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За наслідками розгляду питання, суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З викладених вище підстав, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою до 04 січня 2025 року включно.

На підставі наведеного та керуючись ст. 176, 177, 178, 180, 182, 183, 331, ст. 376 ч. 1, 2, 369, 395  КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Котовського району Одеської області, без постійного місця проживання, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 04 січня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя

Котовського міськрайонного суд

Одеської області                                                                 ОСОБА_8