ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/11858/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2

до треті особи Міністерства оборони України Король Емма Володимирівна, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити 1/3 частини одноразової грошової допомоги.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що дитина - ОСОБА_2 , є донькою ОСОБА_6 , що загинув під час захисту Батьківщини та має право на частину одноразової грошової допомоги. Однак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , що звернулася в інтересах малолітньої дитини було відмовлено, оскільки одноразова грошова допомога вже призначена в повному обсязі іншим особам, які мали право на її отримання, а саме доньці ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та дружині загиблого ( ОСОБА_1 ). Така відмова, на переконання позивача є протиправною та порушує право її дитини на отримання 1/3 частини від загального розміру одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.10.2024 задоволено клопотання Міністерства оборони України та залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач надіслав відзив на позов, в якому із вимогами ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , не погодився та в їх задоволенні просив відмовити. Зазначив, що на підставі пакету документів та висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 №5/5416с від 26.03.2024, яким встановлено коло членів сім`ї загиблого ОСОБА_6 , які мають право на виплату одноразової грошової допомоги, вже було призначено спірну виплату в повному обсязі іншим особам, що мали право на її одержання, а саме донці загиблого (2019 року народження) та дружині загиблого. Така позиція відповідача узгоджується із нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3515-ІХ.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких третя особа не погоджується із вимогами позивача, оскільки пункт 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3515-ІХ встановлює, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги. У випадку що розглядається перелік осіб, що мають право на призначення допомоги визначається на дату загибелі ОСОБА_6 , а тому донька, що наробилася після його смерті не набула право на призначення допомоги. Окрім того, на момент прийняття рішення про відмову грошова допомога вже була призначена в повному обсязі іншим членам сім`ї військовослужбовця, а тому таке рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надіслав заяву, відповідно до якої ОСОБА_3 , що є законним представником малолітньої ОСОБА_4 , заперечує про заявлених позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , старший солдат військової служби за призивом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_11 загинув під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №241, витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 11.12.2023 №5117, копією свідоцтва про смерть (а.с. 13-15).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була дружиною загиблого ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 30.03.2023 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_2 (а.с. 9), яка є донькою загиблого під час захисту Батьківщини старшого солдата ОСОБА_6 , та, відповідно до довідки від 21.03.2024 №1/1172 ІНФОРМАЦІЯ_7 , має право на пільги для дітей, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с. 17), а також відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради №95 від 15.03.2024 має право на пільги, встановлені для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 16).

Так, ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із відповідними документами про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.

26.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 сформований висновок №5/5416с, відповідно до якого ОСОБА_2 не має права на одержання рівними частинами зазначеної грошової допомоги (а.с. 64-65).

Вказаний висновок разом із відповідними документами направлений директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №21/в у призначенні частки одноразової грошової допомоги на доньку ОСОБА_2 , відмовлено (а.с. 63).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 №21/168 призначена одноразова грошова допомога в розмірі ? частини дружині загиблого військовослужбовця - ОСОБА_1 (а.с. 62).

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 №91/168 призначена одноразова грошова допомога в розмірі ? частини дочці загиблого військовослужбовця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 61).

Позивач не погоджується із відмовою в призначенні частини допомоги її дочці ОСОБА_2 , що народилася після загибелі ОСОБА_6 , що стало підставою для звернення до суду за захистом прав та інтересів малолітньої дитини.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця ОСОБА_6 ) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Водночас, статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пункт 4 своєю чергою встановлює, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.

Такі зміни до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 № 3515-IX, що набрав чинності 29.03.2024.

Так, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3515-ІХ встановлено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 2 якої встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» Міністерством оборони України 25.01.2023 наказом №45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232.

Пунктами 1.3 та 1.4 Розділу І Порядку №45 встановлено, що сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

З огляду на викладені вище норми законодавства, суд погоджується із твердженнями ОСОБА_1 щодо набуття права народженої після загибелі ОСОБА_6 дитини - ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги із внесенням змін до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що набрали законної сили 29.03.2024.

Водночас, із застосуванням зворотної дії норм закону щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності останнім, законодавець також передбачив і певні умови для можливого його застосування, а саме за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

З огляду на матеріали справи на момент звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою від 19.03.2024 про призначення одноразової грошової допомоги доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , така допомога була вже призначена їй, як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_11 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_6 , що вбачається із Витягу з протоколу №21/168 від 09.02.2024 (а.с. 62).

Окрім того, на момент звернення позивача із заявою та на момент формування ІНФОРМАЦІЯ_9 висновку №5/5416с від 26.03.2024 зміни до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законної сили не набрали.

Щодо посилання позивача на можливість реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення такого права, суд зазначає, що реалізація права на отримання допомоги є похідним від самого права на допомогу.

Тобто норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства встановлювали різне коло осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме: на момент загибелі військовослужбовця норма статті не передбачала серед переліку осіб дітей, народжених після смерті військового й розповсюджувала свою дію на лише на батьків загиблого, дружину, в разі неодруження повторно, дітей до 18 років та утриманців загиблого. Така редакція була чинною і на момент подання заяви ОСОБА_1 та на час направлення висновку до Міноборони.

Діючий на час загибелі ОСОБА_6 та на час звернення позивача із заявою Порядок №45 встановлював алгоритм призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, а також перелік необхідних документів.

Цей Порядок визначав, що право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, а отже на час загибелі ОСОБА_6 право на отримання допомоги мала дружина військовослужбовця та донька від першого шлюбу.

Суд також зауважує щодо позиції Верховного Суду щодо подібних правовідносин, що викладена в постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23.

Так, у справі, що переглядалася касаційним судом правовідносини виникли в період дії редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що встановлювала право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Друга частина названої статті в частині визначення осіб, що є членами сім`ї, відсилала до Сімейного кодексу України.

Саме в такому формулюванні норми закону Верховний Суд провів аналіз статті 16-1 Закону №2011 у співвідношенні із нормами Сімейного кодексу України, що вцілому дало підстави для висновків про право дитини.

У справі, що розглядається статті 16-1 мала іншу редакцію, що свідчить про відмінність правовідносин зі справою №440/6725/23.

Окрім іншого, під час прийняття оскаржуваного рішення Міністерства оборони України у справі №440/6725/23 одноразова грошова допомога не була призначена іншим особам, що мали право на її отримання.

У справі ж, що розглядається, на момент прийняття оскаржуваного рішення допомога призначена як дружині загиблого так і доньці від першого шлюбу, а редакція статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазнала змін, які встановили право народженої після смерті військовослужбовця дитини на одноразову грошову допомогу. Водночас, законодавець передбачив умови застосування цих змін до правовідносин, що виникли раніше, а саме якщо допомога не призначалася жодній особі, яка має на її отримання право.

З огляду на витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №21/в у призначенні частки одноразової грошової допомоги на доньку ОСОБА_2 , відмовлено з урахуванням норми статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чинної на момент прийняття рішення. Підставою такої відмови стало те, що одноразову грошову допомогу на час прийняття рішення вже призначено.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірне рішення є обґрунтованим, прийнятим з врахування всіх обставин, які мають значення при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги, що свідчить про його правомірність.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку, і було належним чином зроблено Міністерством оборони України при розгляді даної справи.

З урахуванням зазначеного, в межах заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 5, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОРКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Законний представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12, АДРЕСА_4.

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Законний представник третьої особи ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Дата складення повного рішення суду - 05.11.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб