копія

Справа № 11-287/ 2011 року                                                     Головуючий в 1 - інстанції Ніколова С.В.

Категорія ст. 286 ч.2 КК України                                                          Доповідач - Курдзіль В.Й.  

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2011 року червня місяця „ 9 ” дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

                 головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

                 суддів: Ващенка С.Є., Зарєчної І.В.,

                 при секретарі судового засідання Купельській Н.П.,

                 з участю прокурора Бантюка І.М.

                 захисника ОСОБА_2,

                 потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5,

                 представника потерпілих ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: прокурора, потерпілого ОСОБА_5 та спільною апеляцією потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Волочиського районного суду від 1 лютого 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

       Вироком Волочиського районного суду від 1 лютого 2011 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовозобов’язаного, непрацюючого, раніше не судимого,-

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

ОСОБА_7 перебуває під вартою з 6 вересня 2010 року

Постановлено стягнути з засудженого на користь:

- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 40000 грн. на кожного моральної шкоди, по 16383, 92 грн. на кожного матеріальної шкоди та по 2500 грн. на витрати пов’язані з наданням правової допомоги.

- ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди.

- НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області  2716 грн. 74 коп.  судових витрат.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 1 вересня 2010 року близько 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем «Skoda Fabia Classic»д.н. НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю понад 82,7-87,3 км/год. по вул. Незалежності у м. Волочиську, біля буд. 296, в порушення п.п. 2.3,2.9,10.1,12.1,12.2,12.3,12.4 ПДР при виникненні небезпеки, яку він об’єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним  транспортного засобу, не обрав безпечної швидкості руху в даній дорожній обстановці, перед зміною напрямку  руху не впевнився, що це буде безпечним  для інших учасників руху, виїхав на праве узбіччя, внаслідок чого допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які рухались в попутньому напрямку. В результаті ДТП потерпіла ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння та спричинили її смерть, а потерпілий ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок скасувати у зв’язку з м’якістю покарання, постановити новий і призначити ОСОБА_7 за ст. 286 ч.2 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Зазначає, що призначаючи покарання судом не в повній мірі враховано тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїй спільній апеляції просять вирок суду в частині призначення покарання та стягнення моральної і матеріальної шкоди змінити і призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також стягнути на їх користь моральну та матеріальну шкоду в повному об’ємі.

При цьому посилаються на те, що ОСОБА_7 під час досудового та судового слідства свою вину визнав частково та давав суперечливі необ’єктивні покази, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння, а тому, на їх думку, суд безпідставно призначив ОСОБА_7 покарання ближче до найнижчої межі санкції ст. 286 ч.2 КК України.

Зазначають, що визначаючи розмір моральної шкоди судом не достатньо враховано ступінь понесених ними моральних страждань від втрати їх доньки, а тому просять їх позов задоволити  в повній мірі і стягнути з засудженого на їх користь 500000 грн. моральної шкоди. А також в повному обсязі задоволити їх вимоги в частині компенсації витрат на юридичну допомогу в розмірі 10000 грн. При цьому вказують на те, що ОСОБА_7 повністю визнав матеріальну шкоду, а тому вважають, що підстав для часткового задоволення правової допомоги у суду не було.

В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_5, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в апеляції потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також просить вирок суду в частині призначення покарання та стягнення моральної і матеріальної шкоди змінити і призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також стягнути на його користь моральну шкоду в повному обсязі.

На думку апелянта при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки та особу засудженого. Зазначає, що під час досудового і судового слідства ОСОБА_7 намагався викласти події ДТП у вигідних для нього обставинах з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а тому судом безпідставно призначено покарання ближче до найнижчої межі санкції ст. 286 ч.2 КК України.

Окрім того, вважає, що судом не в повній мірі враховано ступінь понесених ним моральних страждань та міру його переживань від утрати близької йому людини і розуміння того, що він не вберіг ОСОБА_8 від смерті, а тому просить стягнути з засудженого на його користь 500000 грн. моральної шкоди.

Засуджений ОСОБА_7 вирок не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 новим вироком більш суворого покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати автотранспортними засобами строком на 3 роки; потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожного в підтримку своєї апеляції, засудженого ОСОБА_7, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, а апеляції потерпілих до часткового задоволення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило заподіяння легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я пішоходу ОСОБА_5 та тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння потерпілій ОСОБА_8, що спричинили її смерть, ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судових засіданнях доказах і не оспорюється в апеляціях, як не оспорюється апелянтами і правильність кваліфікації дій засудженого.

Так, сам засуджений ОСОБА_7 в судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій винним себе визнав і не заперечував, що дійсно 1 вересня 2010 року близько 23 год. рухаючись на автомобілі у м. Волочиську по вул. Незалежності збив двох людей. В цей день він вживав алкогольні напої і перебував у стані алкогольного спяніння.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що 1 вересня 2010 року їм по телефону повідомили, що їхня донька ОСОБА_8 потрапила у ДТП і 6 вересня 2009 року вона померла у Волочиській районній лікарні.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 01 вересня 2010 року близько 23 год. разом з ОСОБА_8 йшли по узбіччю вул. Незалежності у м. Волочиську в напрямку смт. Підволочиськ. ОСОБА_8 йшла біля проїжджої частини, а він поряд з правої сторони. Минувши поворот та продовжуючи рухатись дорогою, яка вела на спуск, він почув, що позаду них рухається автомобіль, який гальмує, та побачив яскраве світло. В той час, коли він повертався назад, автомобіль вчинив на них наїзд.

          Наведені обставини підтверджено також - показаннями свідка ОСОБА_9, яка підтвердила, що 1 вересня 2010 року близько 23 години вона разом з ОСОБА_7 їхала у смт. Підволочиськ в якості пасажира. Проїзджаючи по вул. Незалежності у м. Волочиську, за поворотом, в місці,  де  починається  різкий  спуск,  вона  побачила,  що  за декілька метрів  перед автомобілем по дорозі йшли хлопець і дівчина. Дівчина йшла ближче до узбіччя, а хлопець - ближче до середини дороги. Після цього ОСОБА_7 застосував екстрене гальмування, вивертаючи кермо вправо. В цей час відбувся удар, їхній автомобіль опинився у кюветі на лівому боці. ОСОБА_7 вибив лобове скло, через яке вони вийшли з автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень вона не отримала. ОСОБА_5 лежав на проїзджій частині дороги, а ОСОБА_8 - за межами проїзджої частини дороги;

          - показаннями свідка ОСОБА_10, який показав,  що проживає по АДРЕСА_2. 1 вересня 2010 року, близько 23 години, знаходячись на подвір'ї, він почув, що на дорозі їде автомобіль та звук його гальмування і глухий удар. Після цього він вийшов на вулицю, де побачив, що на смузі руху в напрямку смт. Підволочиськ, ближче до її краю, лежить невідомий йому хлопець, якого він відтягнув з дороги на узбіччя. Згодом він побачив, що у кюветі, біля дерев лежить дівчина, яка була без свідомості. Разом зі свідком ОСОБА_11 винесли дівчину на узбіччя, яку автомобілем швидкої допомоги повезли у лікарню. Після цього швидка допомога забрала у лікарню і хлопця;

          - показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що, вона проживає у АДРЕСА_2. 1 вересня 2010 року, близько 23 години її розбудив її син, повідомивши, що на дорозі біля їхнього будинку сталася ДТП. Її чоловік викликав швидку допомогу. На вулиці вона побачила, що на узбіччі лежить невідомий їй хлопець, а згодом побачила, що біля кущів лежить без свідомості невідома їй дівчина. Трохи далі у кюветі вона побачила автомобіль;

          - показаннями свідка ОСОБА_11, який повідомив, що він проживає у АДРЕСА_3. 1 вересня 2010 року, в період часу з 23 години до 23 години 30 хвилин, він почув, що на дорозі їде автомобіль, після чого почув глухий звук. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, що на узбіччі лежить хлопець, а далі, у кюветі лежить дівчина. Він разом із ще одним чоловіком винесли   потерпілу з кювету і поклали на узбіччі. Згодом приїхала швидка допомога і забрала дівчину та хлопця у лікарню. Крім того, пояснив, що він був понятим 02.09.2010 року при огляді місця події ДТП та підтвердив, що зміст протоколу огляду відповідає дійсності;

          - показаннями свідка ОСОБА_13, який повідомив, що він працює на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Волочиського району та 1 вересня 2010 року у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків був присутній на місці вчинення ДТП.  В цей час потерпілу ОСОБА_8 вже завезли в лікарню, а потерпілого ОСОБА_5 він не бачив. Підсудний був з ознаками алкогольного сп'яніння, від нього було чути запах алкоголю з рота. Автомобіль «Skoda Fabia Classic»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився у кюветі на лівому боці;

          - показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що 1 вересня 2010 року після 23 години він їхав на власному автомобілі зі сторони смт. Підволочиськ в напрямку м. Волочиська по вул. Незалежності. Побачивши, що на зустрічній йому смузі руху сталося ДТП,  він зупинив свій автомобіль, викликав швидку допомогу, міліцію, допоміг відтягнути потерпілого хлопця на узбіччя. Також він побачив у кюветі приблизно за 25 метрів перекинутий на бік автомобіль, приблизно за  10 метрів від автомобіля побачив потерпілу;

          - протоколом огляду місця ДТП від 02.09.2010 року із схемою та фототаблицями, в яких відображені дорожня обстановка, місце розташування автомобіля на місці події, розташування слідів гальмування та юзу, інших обставин ДТП (т. 1 а.с. 4-15);

          - протоколом  огляду та затримання транспорту від   15.09.2010 року,  з якого вбачається, автомобіль «Skoda Fabia Classic»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 має механічні пошкодження (т. 1 а.с. 16);

          - висновком судової експертизи технічного стану автомобіля № 163А від 15.10.2010 року про відсутність що у автомобілі «Skoda Fabia Classic»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ознак, несправності гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля до моменту ДТП (т. 1 а.с. 190-195);

          - актом обстеження дорожніх умов в місці ДТП від 02.09.2010 року, в якому зафіксовані параметри, напрямок та ухил, вид та стан дорожнього покриття, а також видимість зустрічного транспорту (т. 1 а.с. 19);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_9 від 07.10.2010 року зі схемою до нього, під час якого ОСОБА_9 показала, де знаходилися пішоходи і місце знаходження автомобіля, в той час, коли вона вперше побачила пішоходів —потерпілих (т. 1 а.с. 197-199);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_5, від 07.10.2010 року зі схемою до нього, під час якого потерпілий показав місце, де знаходився він та ОСОБА_8 в момент наїзду на них автомобіля (т. 1 а.с. 200-202);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_7 від 07.10.2010 року, яким було встановлено відстань, на якій починається видимість статистів при аналогічних даному ДТП обставинах (т. lac. 204-208);

          - протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 17.11.2010 року, під час якої ОСОБА_5 стверджував, що він з ОСОБА_8 йшли по узбіччю, ОСОБА_8 йшла з лівої сторони ближче до проїжджої частини, а він, ОСОБА_5, йшов поряд з правої сторони. ОСОБА_7 стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 йшли на проїжджій частині. ОСОБА_5 йшов ближче до розподільчої лінії, а ОСОБА_8 з правої сторони від нього (т. 1 а.с. 184);

          - протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 14.10.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 стверджував про те, що потерпілі йшли по середині проїжджої смуги у напрямку смт.  Підволочиськ,  з чим ОСОБА_9  погодилась, зазначивши, що спочатку, коли вона вперше побачила пішоходів, вони йшли по центру смуги руху, а коли автомобіль почав гальмувати, пішоходи почали зміщуватися до краю проїжджої частини.

(т. 1 а.с. 215);

Згідно акту № 336 від 20.08.2010 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи, підсудний ОСОБА_7 психічним захворюванням не страждає, не страждав таким і на час вчинення злочину, а тому міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно вчиненого та на теперішній час його можна вважати осудним. ОСОБА_7 В момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не знаходився

(т. 1 а.с. 231-233).

За висновком судово-токсикологічної експертизи № 1738 від 16.09.2010 року в крові ОСОБА_7 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 1,2 %о (проміле).

(т. 1 а.с. 62-63);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 6 від 04.10.2010 року, у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани в правій надбрівній ділянці; садно в скронево-потиличній ділянці зліва; крововилив з садном по заднє - підпахвинній лінії зліва в верхній третині грудної клітки; по одному крововиливу в ділянці кута лівої лопатки, в поперековій ділянці зліва по заднє - підпахвинній лінії, в ділянці великого гребеня правої клубової кістки, на верхньо - зовнішньому квадранті лівої сідниці, на нижньо - зовнішньому квадранті лівої сідниці, на задній поверхні верхньої третини лівого стегна, на зовнішній поверхні середньо-нижньої третини правого стегна, на задньо - внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу; припухлість лівого гомілково- ступневого суглобу, з крововиливом на передньо - внутрішній поверхні суглобу; рана на верхній поверхні лівої стопи, в проекції дистальних кінців 3-5-ї плюсневих кісток; крововилив під м'якими тканинами голови в середньо - лівій частині потиличної ділянки; субарахноїдальні крововиливи в потиличній ділянці справа, в тім'яно - потиличній ділянці зліва, по задній поверхні мозочка та по всій базальній поверхні обох півкуль головного мозку; крововилив в брижу товстого кишківника; забій лівої нирки; переломи 7-го ребра по середній підпахвинній лінії, 9, 10-го ребер по задній під пахвинній лінії, 9 ребра по лопатковій лінії зліва та переломи 9-11-го ребер по біляхребетній лінії зліва; перелом лівої стегнової кістки в ділянці нижньої її третини, з крововиливами в місцях переломів, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили її смерть

(т. 1 а.с. 84-87);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1737 від 16.09.2010 року у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рваної рани на лобній та потиличній ділянці голови, саден обличчя, крововиливів в склеру та райдужні оболонки лівого ока, гемофтальму лівого ока, забою нирок та множинних саден тулуба, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я

(т. 1 а.с. 164-165);

За висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи № 181 А від 18.10.2010 року якщо наїзд автомобіля на пішоходів відбувся на правому узбіччі відносно напрямку руху автомобіля, то в такому разі водій ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до технічних норм вимог пп. 10.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, якщо ж наїзд відбувся на правій смузі проїзної частини по напрямку руху на смт. Підволочиськ, то в такому разі водій ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до технічних норм вимог пп. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України

        (т. 1 а.с. 221-225);

За висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 198А від 17.11.2010 року, з врахуванням відтворення з ОСОБА_5 за умови дотримання підсудним максимально допустимої швидкості руху керованого ним автомобіля в даних дорожніх умовах (60 км/год) останній мав технічну можливість запобігти попутного наїзду на пішоходів, що рухалися попутно по смузі руху автомобіля. За умови обрання швидкості руху автомобіля більше 82,7-87,3 км/год. підсудний такої можливості не мав.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України.

Покарання ОСОБА_7 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що обтяжують і пом’якшують його.

При цьому місцевий суд обґрунтовано взяв до уваги те, що ОСОБА_7 вперше вчинив злочин, позитивно характеризується, щиро розкаявся, частково відшкодував завдану потерпілим шкоду.

Оскільки призначене покарання є реальним, колегія суддів не може погодитись з твердженням прокурора та потерпілих про призначення засудженому явно несправедливого покарання внаслідок його м’якості.

Що ж стосується питання про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка була стягнена на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 місцевий суд не в достатній мірі врахував характер моральних страждань потерпілих від втрати доньки, що призвело до погіршення можливостей реалізації потерпілими своїх звичок та бажань, порушення їх нормальних життєвих зв’язків і рахує за справедливе збільшити цей розмір до 100000 гривень на кожного.

Збільшенню підлягає також розмір відшкодування на їхню користь і витрат понесених на оплату послуг представника.

Слід збільшити і розмір відшкодування моральної шкоди і на користь  потерпілого ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити частково.

Вирок Волочиського районного суду від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_7 засудженого за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки змінити.

Збільшити стягнення з засудженого ОСОБА_7 на користь: ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди до 100000 грн. і за послуги представника до 5000 грн., ОСОБА_4  до 100000 грн. і за послуги представника до 5000 грн., ОСОБА_5 до 10000 грн.

В решті цей же вирок залишити без зміни.

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.Й.Курдзіль