Справа № 2-182 Категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року                                         Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого - судді                       Невара О.В.

при секретарі                                 Леферович І.М.

з участю     позивачки                                      ОСОБА_1

відповідача                                    ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-182 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 30.07.2004 року Прилісненською сільською радою Маневицького району було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 12. Від даного шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося. Він почав зловживати спиртними напоями, постійно влаштовував сварки та бійки, матеріальної допомоги на утримання сім'ї не надавав. З травня 2006 року вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім'я розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, неповнолітню дитину залишити у неї на проживанні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у поданій до суду заяві, вважає, що їх шлюб носить лише формальний характер, а тому настоює на його розірванні та просила неповнолітню дитину залишити у неї на проживанні.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що спільне життя з позивачкою у них не склалося, вони втратили взаєморозуміння та повагу одне до одного. З травня 2006 року вони спільно не проживають, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Спільного господарства не ведуть. ОСОБА_2. переконаний, що їх сім'я розпалася повністю, а тому проти розірвання шлюбу не заперечує. Це їх спільне рішення. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітньої дитини між ними немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сім'я між подружжям розпалася повністю. Про це свідчить небажання подружжя спільно проживати, їх наполягання на розірванні шлюбу, а також те, що вони тривалий час проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спору про місце проживання і виховання неповнолітньої дитини між ними немає.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім'я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати.

Виходячи із інтересів неповнолітньої дитини і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дитину після розірвання шлюбу на проживанні у позивачки ОСОБА_1

Сторони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу вони згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21 січня 1993 року підлягають звільненню від сплати державного мита, а ОСОБА_2. також підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачкою при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 30 липня 2004 року Прилісненською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 12, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є одна неповнолітня дитина, розірвати.

Дитину: ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу сторін від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також від сплати судового збору в доход держави, звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21 січня 1993 року, як потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.