Справа № 2-160 Категорія 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 травня 2007 року                                       Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді                                          Невара О.В.

при секретарі                                                    Леферович І.М.

з участю позивачів                                                          ОСОБА_1., ОСОБА_2.

представника відповідача -

Маневицької селищної ради                           Турика П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-160 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, вказавши, що являються спадкоємцями за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті їх матері ОСОБА_3., а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Інших спадкоємців на вказане спадкове майно ні за законом, ні за заповітом немає. Позивачі у встановлений законодавством шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем. Заяви про відмову від спадщини вони не подавали. Отримати свідоцтво про право власності на дане спадкове майно у позасудовому порядку позивачі не мають можливості. Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1., ОСОБА_2. просили суд визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Представник відповідача - Маневицької селищної ради Волинської області Турик П.О., визнавши позов, пояснив, що Маневицька селищна рада не заперечує проти визнання за позивачами ОСОБА_1.,ОСОБА_2 в рівних частках права власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1. Будь-якого спору щодо даного спадкового майна немає. Позивачі своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті матері ОСОБА_3. фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем. Заяви про відмову від спадщини вони не подавали. Оформити право власності на спадкове майно у позасудовому порядку немає можливості. Проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а

також на майно, одержане внаслідок успадкування  або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4. та ОСОБА_3 .ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті дружина ОСОБА_3., являючись спадкоємцем за законом, у встановлений законодавством шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняла спадщину, вступивши у володіння та управління спадковим майном шляхом догляду за ним. ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті ОСОБА_1., ОСОБА_2., являючись спадкоємцями за законом, у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем. Заяви про відмову від спадщини вони не подавали. Інших спадкоємців на вказане спадкове майно ні за законом, ні за заповітом немає. Зазначене підтвердили сторони в судовому засіданні, а також це підтверджується дослідженими в судовому засіданні свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 30.08.2000 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3. НОМЕР_2 від 12.12.2005 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_2. НОМЕР_3 від 4.05.1971 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_1. НОМЕР_4 від 13.08.1968 року, будівельним паспортом на будинковолодіння по АДРЕСА_1, технічним паспортом на будинковолодіння по АДРЕСА_1, будинковою книгою для прописки громадян, які проживають по АДРЕСА_1, довідками Маневицького ВУЖКГ № 178 від 17.01.2007 року, № 529 від 28.02.2007 року про місце проживання ОСОБА_2., ОСОБА_1.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачі ОСОБА_2., ОСОБА_1., являючись спадкоємцями за законом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, фактично набули право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на вказане спадкове майно в рівних частках за ОСОБА_1.,ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1225, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.