Справа № 2-190 Категорія 4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.
при секретарі Леферович І.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
Довжицької сільської ради Ткачука І.Г.
представника відповідача -
Маневицької райдержадміністрації Бондарчук Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-190 за позовом ОСОБА_1 до Довжицької сільської ради Маневицького району, Маневицької райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
28 березня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Довжицької сільської ради Маневицького району, Маневицької райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтував тим, що являється спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок. ОСОБА_2 померла 25.01.2006 року. Ще за свого життя вона 26.05.2003 року у Довжицькій сільській раді посвідчила заповіт, згідно якого заповіла позивачу належну їй земельну ділянку, яка знаходиться на території Довжицької сільської ради та була передана їй у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Даний заповіт спадкодавцем не змінений і не скасований. Інших спадкоємців за заповітом на дане спадкове майно немає. Переоформити на себе вказану земельну ділянку у позасудовому порядку ОСОБА_1 немає можливості. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок, яка належала ОСОБА_2 та знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок, яка належала ОСОБА_2 та знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області.
Представники відповідачів - Довжицької сільської ради Ткачук І.Г., Маневицької райдержадміністрації Бондарчук Н.В., визнавши позов, пояснили, що не заперечують проти визнання за позивачем ОСОБА_1., як спадкоємцем за заповітом, права власності на земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок, яка належала ОСОБА_2 та знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області. Даний заповіт спадкодавцем ОСОБА_2 не змінювався і не скасовувався. Будь-якого спору щодо вказаного спадкового майна немає. Проти задоволення позову не заперечують.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці,
підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З дослідженого в судовому засіданні заповіту від 26.05.2003 року, який зареєстрований в Довжицькій сільській раді Маневицького району за № 106, встановлено, що ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, розміром 1.6754 га, ОСОБА_1., жителю с Граддя Маневицького району. Даний заповіт не змінювався та не скасовувався. Зазначене підтверджується довідкою Довжицької сільської ради Маневицького району № 425 від 12.03.2007 року.
З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 26.01.2006 року, виданого Довжицькою сільською радою Маневицького району, встановлено, що ОСОБА_2 померла 25.01.2006 року.
З дослідженого судом державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 6.03.2003 року встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення Маневицької райдержадміністрації № 80 від 28.02.2003 року було передано у приватну власність земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок, яка знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району, для ведення особистого селянського господарства. Зазначене підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 12 від 15.01.2007 року, виданим Маневицьким районним відділом земельних ресурсів, про розмір та вартість земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 грн. 08 копійок, яка належала ОСОБА_2 та знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області, фактично набув право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на дане спадкове майно за ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1223, 1225, 1235, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 1.6754 га, вартістю 7963 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) гривень 08 копійок, яка належала Матвійчук Наталії Лаврентіївні та знаходиться на території Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.