Справа № 1-26 Категорія 12

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 березня 2007 року                                      Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого                             Невара О.В.

при секретарі                          Леферович І.М.

з участю прокурора                 Веніславського С В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1., усвідомлюючи свій обов'язок по сплаті щомісячних коштів (аліментів) в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.06.1998 року та до їх повноліття, за виконавчим листом від 9.07.1998 року, виданим Луцьким міським судом Волинської області, будучи зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей, починаючи з січня 2004 року від сплати аліментів злісно ухиляється, бажаючи цього. Так, будучи працездатним, на облік в Маневицький районний центр зайнятості населення з метою працевлаштуватись не звертався і роботу ніде не шукав. На усні звернення стягувача ОСОБА_2 сплачувати аліменти не реагує і в категоричній формі сплачувати аліменти відмовляється, ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Перебуваючи у 2005-2006 роках на сезонних роботах у Польщі та Чехії, отримані кошти використав на власні потреби, про отримані доходи у ДВС в Маневицькому районі не повідомив. ОСОБА_1. в більшості випадків ігнорує виклики у державну виконавчу службу в Маневицькому районі, визначені йому як безробітному для сплати з середньої заробітної плати для даної місцевості кошти на утримання дітей не сплачує, незважаючи на те, що 2.06.2005 року, 30.10.2005 року, 14.11.2005 року, 10.05.2006 року, 18.12.2006 року ДВС у Маневицькому районі письмово попереджувався про необхідність виконання свого обов'язку та можливість притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання аліментних обов'язків. Внаслідок злісного ухилення ОСОБА_1 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів), станом на 1 лютого 2007 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 7950 гривень 62 копійки. ОСОБА_1. ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, не вчиняє, на профілактичні бесіди працівників ДВС у Маневицькому районі не реагує, сплачувати аліменти в добровільному порядку категорично відмовляється.

Підсудний ОСОБА_1. вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що у 1989 році він одружився з ОСОБА_2 Від шлюбу у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя у них не склалося, рішенням Луцького міського суду Волинської області у 1997 році шлюб між ними було розірвано. Діти - дочка ОСОБА_3, син ОСОБА_4 проживають разом з ОСОБА_2, перебувають на її утриманні. В червні 1998 року ОСОБА_2 подала у Луцький міський суд заяву про стягнення з нього аліментів. Йому відомо, що за рішенням суду з нього стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з

30.06.1998 року та до їх повноліття. До січня 2004 року він аліменти сплачував щомісячно, так як мав постійне місце роботи - до жовтня 2002 року працював у Ситницькій загальноосвітній школі вчителем, а в подальшому - перебував на обліку в Маневицькому районному центрі зайнятості. З січня 2004 року по даний час він аліментів у розмірі, вказаному в рішенні суду, не сплачує, так як ніде не працює і не має для цього необхідних коштів. Ніякої матеріальної допомоги дітям з січня 2004 року він не надавав. Підтвердив, що дійсно перебував на сезонних роботах у Польщі та Чехії у 2005-2006 роках. Не заперечує, що неодноразово попереджувався працівниками ДВС у Маневицькому районі про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, але необхідних коштів на утримання дітей все одно не сплачував. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати. В найближчий час заборгованість по аліментах зобов'язується погасити.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудової підготовки матеріалів протокольної форми, зокрема, виконавчим листом Луцького міського суду Волинської області від 9.07.1998 року (а.с. 16-17), з якого встановлено, що ОСОБА_1. зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.06.1998 року та до їх повноліття; поданням ДВС у Маневицькому районі, заявами ОСОБА_2 (а.с. 11, 14-15, 30), якими підтверджується, що ОСОБА_1. від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей ухиляється, ніякої матеріальної допомоги на їх утримання не надає, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів на суму 7950 грн. 62 копійки; довідкою ДВС у Маневицькому районі (а.с. 20), з якої встановлено, що сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 1.02.2007 року становить 7950 грн. 62 копійки; попередженнями ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність у випадку злісного ухилення від сплати аліментів від 2.06.2005 року, 30.10.2005 року, 14.11.2005 року, 10.05.2006 року, 18.12.2006 року (а.с. 23-26); повідомленням Маневицького районного центру зайнятості № 110/01-20 від 20.02.2007 року (а.с. 48), яким підтверджується, що ОСОБА_1. на обліку в МРЦЗ, як безробітний, перебував з 13.01.2003 року по 16.01.2004 року. Підходяща робота протягом вказаного періоду йому не була запропонована. Знятий з обліку в зв'язку з письмовою відмовою від послуг служби зайнятості. На даний час на обліку не перебуває; трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с. 38-43).

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки злісно ухилявся з січня 2004 року від сплати встановлених рішенням Луцького міського суду Волинської області коштів в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 (аліментів), що призвело до утворення станом на 1.02.2007 року заборгованості на суму 7950 грн. 62 копійки.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин невеликої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, будучи працездатним.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, зі звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудному призначається покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.