Справа № 2-176 Категорія 4

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року                                       Маневицький районний суд Волинської області

в складі:           головуючого - судді                                          Невара О.В.

при секретарі                                                     Леферович І.М.

з участю        позивачів                                                             ОСОБА_1,ОСОБА_2.

представника відповідача -

Маневицької селищної ради                              Турика П. О.

представника відповідача - філії -

Волинського обласного управління

ВАТ „Державний ощадний банк України"     Рака І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-176 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маневицької селищної ради Волинської області, філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області, філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" про визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що являються спадкоємцями за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3., а саме: будинковолодіння по АДРЕСА_1, грошових вкладів з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України". ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншим спадкоємцем за законом на вказане спадкове майно є син спадкодавця ОСОБА_4., однак він з будь-якими заявами про прийняття спадщини не звертався і ніяких дій, що свідчать про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_3., не вчинив. ОСОБА_1 у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3., оскільки постійно проживала із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. ОСОБА_2 у встановлений законодавством шестимісячний термін звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3. до нотаріальної контори за місцем проживання. Заяв про відмову від спадщини вони не подавали. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно позивачі не можуть, оскільки ОСОБА_3 за життя у встановленому законом порядку належним чином не оформив на себе право власності на вказане спадкове майно. Покладаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1, грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1, грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії -Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

Представники відповідачів - Маневицької селищної ради Турик П.О., філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" Рак І.В., визнавши позов, пояснили, що вони не заперечують проти визнання за позивачами, як спадкоємцями за законом, в рівних частках права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії -Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України". Будь-якого спору щодо даного спадкового майна немає. ОСОБА_1, ОСОБА_2 своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті ОСОБА_3. фактично прийняли спадщину відповідно ОСОБА_1 шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а ОСОБА_2 шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори за місцем проживання. Заяв про відмову від спадщини вони не подавали. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у позасудовому порядку позивачі не можуть, оскільки за життя ОСОБА_3 належним чином не оформив право власності на вказане спадкове майно. Проти задоволення позову не заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1228 Цивільного кодексу України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_5., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_5 1.02.1978 року склав заповіт, яким вказане будинковолодіння заповів своєму внуку ОСОБА_3., який проживав разом з сім'єю в даному будинку. ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5. фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, вступив в управління та володіння спадковим майном. Зазначене підтверджується дослідженими в судовому засіданні архівною випискою з протоколу № 12 засідання виконкому Маневицької селищної ради від 29.06.1970 року про виділення земельної ділянки під забудову

ОСОБА_5; актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку від 19.09.2002 року; технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_5.; свідоцтвом про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1; заповітом ОСОБА_5. від 1.02.1978 року, посвідченим нотаріусом Любешівської державної нотаріальної контори; свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 14.06.2004 року; будинковою книгою для прописки громадян по АДРЕСА_1.

З оглянутого судом свідоцтва про смерть НОМЕР_4від 2.09.2004 року, виданого відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Маневичі Волинської області.

Свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 11.06.1992 року, свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 від 8.10.1976 року, виданими Маневицьким районним відділом ЗАГСу Волинської області, підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі; ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Маневичі, його батьками є ОСОБА_3, ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті ОСОБА_3. фактично прийняли спадщину. ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини в Маневицьку державну нотаріальну контору. Заяв про відмову від спадщини вони не подавали. Зазначене підтверджується оглянутими судом паспортом ОСОБА_1 НОМЕР_7, виданим Маневицьким РВ УМВС 28.12.1996 року; будинковою книгою для прописки громадян по АДРЕСА_1; заявоюОСОБА_2. у Маневицьку державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3.; довідкою Маневицької селищної ради № 304 від 14.03.2007 року.

Ощадними книжками на ім'я ОСОБА_3., що досліджувались судом, підтверджується, що ОСОБА_3 являвся власником грошових коштів, які знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії -Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, являючись спадкоємцями за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1, грошових вкладів з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України", фактично набули право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності в рівних частках на дане спадкове майно за ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1228, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_1, грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України", які належали ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.