ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
27.09.06 Справа № 2/380-27/61
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Гнатюк Г.М.
суддів Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №11/8-3695 від 26.06.2006р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2006р.
у справі № 2/380-27/61
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ІнтерПЕТ”, м.Самбір
про розірвання договору купівлі-продажу
за участю представників сторін:
від позивача: Орищин Н.В. –юрисконсульт (дов. №11-1791 від 27.03.2006р.)
від відповідача: Широкова Н.В. –юрисконсульт (дов. №56 )
Учасникам процесу роз”яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22,28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотання про фіксацію процесу технічними засобами не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області (Н.Судова-Хомюк) від 16.06.2006р. по даній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІнтерПЕТ”, м.Самбір про розірвання договору купівлі-продажу об”єкта незавершеного будівництва в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Позивач не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про перегляд вищевказаного рішення суду в порядку апеляційного провадження, просить рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відклався з підстав викладених в ухвалі.
В судовому засіданні скаржник підтримує вимоги апеляційної скарги та поданного доповнення до неї, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задоволити позовні вимоги, оскільки рішення прийняте при непвному з»ясуванні всіх обставин по справі.
Відповідач вимоги апеляційної скарги заперечує з мотивів наведених у засіданні суду та з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Рішення суду першої інстанції вважає законним і правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши доводи і заперечення представників сторін колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
27.11.2002р. між позивачем та відповідачем по справі укладено договір №451 купівлі-продажу об”єкта незавершеного будівництва –склад металу, що знаходиться за адресою вул.Гайдучка,5 у м.Львові.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про особливості приватизації об”єктів незавершеного будівництва” обов”язковими умовами приватизації об”єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об”єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об”єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об”єкт, до завершення будівництва та введення об”єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об”єкта приватизації.
На позивача покладено обов’язок здійснювати контроль за виконанням умов договору. За результатами перевірки об”єкта незавершеного будівництва позивачем складено акт, в якому зафіксовано факт невиконання відповідачем умов завершення будівництва. З вказаних в акті мотивів позивач звернувся в суд про розірвання укладеного договору. Згідно Закону України „Про приватизацію державного майна” на вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний у разі невиконання зобов”язань протилежною стороною. Як вбачається із трактувань позивача відповідач взяті на себе по договору зобов’язання щодо завершення умов будівництва виконав неналежним чином і це слугує підставою для розірвання договору.
Як з”ясовано судовими інстанціями згідно укладеного договору покупець зобов’язаний добудувати об’єкт протягом трьох років без збереження первісного призначення. Проте укладеним між сторонами договором не визначено перебіг строку на виконання даного пункту договору. Пунктом 5.3 договору передбачено обов”язок відповідача протягом шести місяців з моменту підписання договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об”єкт та прав землекористування на земельну ділянку під цим об”єктом. Як вбачається із вищевикладеного, відповідач зможе приступити безпосередньо до будівництва лише після отримання всіх документів, передбачених чинним законодавством для такого роду діяльності. Відповідно до укладеного договору відповідач листом №25 від 18.02.2003р. звернувся до начальника міського управління земельних ресурсів м.Львова про передачу в користування земельної ділянки під об”єктом незавершеного будівництва та укладено договір з КП „Картограф” 05.09.2003р. на виготовлення технічної документації на ділянку. Технічна документація виготовлена у жовтні 2003року, однак міською радою не винесено ухвалу про передачу земельної ділянки відповідачу на правах оренди. Для прискорення виготовлення ухвали міською радою відповідач неодноразово звертався з листами до заступника міського голови з питань містобудування та землеустрою для відповідного реагування. 25.03.2004року міська рада ухвалою №1161 ухвалила рішення про передачу земельної ділянки відповідачу та зобов”язала відповідача виготовити технічну документацію на земельну ділянку. Технічна документацію відповідачем була виготовлена ще у жовтні 2003 році, що свідчить про добросовісне виконання відповідачем покладених на нього договором обов”язків.
Однак, виконання свого зобов’язання за договором неможливе без укладення договору оренд земельної ділянки. На неодноразові звернення з листами до міського голови про прискорення дій за договором, лише 26.08.2005 року було укладено договір оренди. З моменту укладення договору відповідач мав право звернутись за дозволом про проектування реконструкції з розширенням за рахунок прибудови до існуючих складських приміщень до виконавчого комітету Львівської міської ради.
Крім того, позивачем до уваги не береться акт прийому –передачі об”єкта незавершеного будівництва –склад металу по вул.Гайдучка,5 у м.Львові згідно якого фактично відповідачу передано приміщення 07.02.2003р., хоча договір укладено між сторонами 27.11.2002р.
Посилання скаржника на невиконання відповідачем зобов”язань по договору, а саме п.5.4 та на лист №22 від 16.02.2006р., як факт визнання відповідачем своєї вини, до уваги судом не приймається, так як вказаним листом відповідач повідомляє позивача, що саме з дати укладення договору оренди на земельну ділянку почалась робота по розробці, погодженню ескізного проекту та ведення будівельних робіт.
Отже, проаналізувавши дії відповідача для виконання укладеного договору відлік трьохрічного терміну для завершення будівництва об”єкта незавершеного будівництва слід вважати від моменту укладення договору оренди земельної ділянки і з моменту фактичної передачі предмета договору купівлі-продажу. В даному випадку прострочення виконання зобов’язання зі сторони відповідача відсутнє. Також на виконання умов договору, 23.12.2005р. виконком міської ради виніс рішення про дозвіл на проектування реконструкції. 18.01.2006р. затверджено архітектурно-планувальне завдання. 01.07.2005р. укладено договір з ТзОВ „Джура” на виконання проектно-пошукових робіт. 08.08.2005р. –угоду підряду на ремонтно-будівельні роботи №1/8. Станом на 01.09.2006р. будівництво завершене і тривають роботи по введенню об”єкта в експлуатацію.
У відповідності із статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржник при наданому йому праві та можливостях доводи апеляційної скарги не підтвердив, спростування відповідача належним чином не заперечив, належних доказів, які б підтверджували вимоги апеляційної скарги суду не надав.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і правові підстави для його скасування. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника документально не обґрунтовані та не підтверджені, а тому визнаються такими, що не можуть бути підставою, згідно ст.104 ГПК України для скасування рішення господарського суду Львівської області.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2006р. по справі №2/380-27/61 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу №2/380-27/61 передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко