Справа № 1-35 Категорія 12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого Невара О.В.
при секретарі Леферович І.М.
з участю прокурора Дуднік М.М.
потерпілої ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карасин Маневицького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1., усвідомлюючи свій обов'язок по сплаті щомісячних коштів (аліментів) в користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3., АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 1.07.2004 року та до його повноліття, за виконавчим листом № 2-675 від 2.08.2004 року, виданим Маневицьким районним судом Волинської області, будучи зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину, починаючи з червня 2005 року від сплати аліментів злісно ухиляється, бажаючи цього. Так, будучи працездатним, на облік в Маневицький районний центр зайнятості населення з метою працевлаштуватись не звертався і роботу ніде не шукав. На усні звернення стягувача ОСОБА_2. сплачувати аліменти не реагує і в категоричній формі сплачувати аліменти відмовляється, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. ОСОБА_1. в більшості випадків ігнорує виклики у державну виконавчу службу в Маневицькому районі, визначені йому як безробітному для сплати з середньої заробітної плати для даної місцевості кошти на утримання дитини не сплачує, незважаючи на те, що 10.10.2004 року, 25.12.2005 року, 23.03.2006 року ДВС у Маневицькому районі письмово попереджувався про необхідність виконання свого обов'язку та можливість притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання аліментних обов'язків. Внаслідок злісного ухилення ОСОБА_1 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), станом на 1 березня 2007 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 3470 гривень 89 копійок. ОСОБА_1. ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, не вчиняє, на профілактичні бесіди працівників ДВС у Маневицькому районі не реагує, сплачувати аліменти в добровільному порядку категорично відмовляється.
Підсудний ОСОБА_1. вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що 10.09.1999 році він одружився з ОСОБА_2. Від шлюбу у них народилася одна дитина - син Іван, АДРЕСА_1. Спільне життя у них не склалося, на
даний час вони проживають окремо. Син проживає разом з ОСОБА_2., перебуває на її утриманні. В липні 2004 року ОСОБА_2 подала у Маневицький районний суд заяву про стягнення з нього аліментів. Йому відомо, що за рішенням суду з нього стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 1.07.2004 року та до його повноліття. З червня 2005 року по даний час він аліментів у розмірі, який вказано в рішенні суду, не сплачував, так як ніде не працює і не має для цього необхідних коштів. Ніякої матеріальної допомоги дитині з червня 2005 року він не надавав. Не заперечує, що неодноразово попереджувався працівниками ДВС у Маневицькому районі про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, але необхідних коштів на утримання дитини все одно не сплачував. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати. В найближчий час заборгованість по аліментах зобов'язується погасити.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1., будучи зобов'язаний за рішенням Маневицького районного суду Волинської області сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3., АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 1.07.2004 року та до його повноліття, з червня 2005 року від сплати встановлених рішенням суду коштів ухиляється, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. На її прохання надавати кошти на утримання дитини ОСОБА_1. ніяк не реагує, незважаючи на те, що неодноразово попереджувався ДВС у Маневицькому районі про можливість притягнення до кримінальної відповідальності у разі злісного ухилення від сплати аліментів. У виборі покарання, на яке заслуговує підсудний, покладається на думку суду.
Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, виконавчим листом Маневицького районного суду № 2-675 від 2.08.2004 року (а.с. 11-13), з якого встановлено, що ОСОБА_1. зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3, АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 1.07.2004 року та до його повноліття; поданням ДВС у Маневицькому районі, заявою ОСОБА_2. (а.с. 7-8, 15), якими підтверджується, що ОСОБА_1. від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини ухиляється, ніякої матеріальної допомоги на її утримання не надає, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів станом на 1.02.2007 року на суму 3303 грн. 49 копійок; довідкою ДВС у Маневицькому районі (а.с. 52), з якої встановлено, що сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 1.03.2006 року становить 3470 грн. 89 копійок; попередженнями ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність у випадку злісного ухилення від сплати аліментів від 10.10.2004 року, 25.12.2005 року, 23.03.2006 року (а.с. 17-18); повідомленням Маневицького районного центру зайнятості № 114/01-20 від 21.02.2007 року (а.с. 20), яким підтверджується, що ОСОБА_1. на обліку в МРЦЗ як безробітний з червня 2005 року не перебував і на даний час не перебуває. Перебував на обліку з 6.10.2004 року по 14.06.2005 року. Знятий з обліку в зв'язку з письмовою відмовою від послуг служби зайнятості; трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с. 60-61).
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки злісно ухилявся з червня 2005 року від сплати встановлених рішенням Маневицького районного суду Волинської області коштів в користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3 (аліментів), що призвело до утворення станом на 1.03.2007 року заборгованості на суму 3470 грн. 89 копійок.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин невеликої тяжкості.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: позитивну характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, будучи працездатним, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, зі звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.
Оскільки підсудному призначається покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.