Справа № 2-31 Категорія 4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.
при секретарі Леферович І.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
Прилісненської сільської ради Сахнік Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-31 за позовом ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, вказавши, що являється спадкоємцем за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншими спадкоємцями даного будинковолодіння є її сестри та брати ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6.,ОСОБА_7., а також друга дружина батька ОСОБА_8., однак вони своїми нотаріально посвідченими заявами відмовились від своєї частки спадкового майна після смерті ОСОБА_2. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталася, але фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння ОСОБА_1 не може, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, отримати чи поновити які неможливо в зв'язку з тим, що за життя її батько ОСОБА_2. належним чином не оформив документи про право власності на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Представник відповідача - Прилісненської сільської ради Сахнік Т.Я. визнавши позов, пояснила, що Прилісненська сільська рада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1. Будь-якого спору щодо даного будинковолодіння немає. ОСОБА_1 дійсно у передбачений законодавством 6-ти місячний термін після смерті батька ОСОБА_2. фактично вступила у володіння та управління спадковим майном шляхом догляду за будинком, обробітком присадибної земельної ділянки. Проти задоволення позову не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці,
підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З оглянутих в судовому засіданні актових записів про смерть № 11 від 24.06.1968 року, № 18 від 14.10.1989 року, виданих відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_8. померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2. помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 2.02.1955 року, виданого Маневицьким райбюро ЗАГСу, свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 15.07.1979 року, які досліджувались судом, встановлено, що ОСОБА_1. народилась 8.01.1955 року у смт. Маневичі, її батьками є ОСОБА_2., ОСОБА_8.; 4.07.1979 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_9. та ОСОБА_1. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_1.
З оглянутих судом нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 встановлено, що вони відмовляються від належної їм частки спадкового будинковолодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2.
Згідно довідки Прилісненської сільської ради Маневицького району № 4119 від 21.11.2006 року, яка досліджувалась в судовому засіданні, встановлено, що у відповідності із записом в погосподарській книзі № 2 по с Прилісне Маневицького району, особовий рахунок № 149, рахується господарство ОСОБА_2., який до дня смерті дійсно проживав у АДРЕСА_1. ОСОБА_2. помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт від його імені сільською радою не посвідчувався. Спадщину у встановлений законодавством термін прийняла ОСОБА_1, вступивши у володіння та управління спадковим майном.
З дослідженого судом технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 2.02.2007 року, встановлено, що вказаний технічний паспорт було видано на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2.
З оглянутого в судовому засіданні висновку Маневицького архітектурно-планувального підприємства від 21.03.2007 року про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним і пожежним нормам вбачається, що технічний стан вказаного будинковолодіння є задовільним, його будівництво здійснено без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1, фактично набула на нього
право власності. На даний час право власності на дане спадкове майно ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на вказане будинковолодіння за ОСОБА_1 Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 1216, 1261, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.