ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.09.06 Справа № 04.03-16276
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика” вих.№423 від 09.08.06р.
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р.
у справі № 04.03-16276
за заявою ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”, м.Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуко”, с.Вари
про вжиття запобіжних заходів щодо майна ТОВ „Яблуко”
за участю представників сторін:
від заявника: не з”явився
від відповідача: Греца Я.В. –представник (дов. від 16.03.04р.)
Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р. по даній справі скасовано запобіжні заходи вжиті за заявою ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”, м.Ужгород .
ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика” не погоджуючись із ухвалою суду про скасування запобіжних заходів звернулася до Львівського апеляційного господарського суду про перегляд вищевказаної ухвали в порядку апеляційного провадження, просить скасувати ухвалу суду від 07.08.2006р. і залишити ухвалу суду про вжиття запобіжних заходів в силі.
Представник скаржника повністю підтримує вимоги апеляційної скарги і наполягає на їх задоволенні, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та прийнятою при неповному з’ясуванні всіх обставин по справі.
Представник ТОВ „Яблуко” вимоги апелянта заперечує вважає безпідставними та ні документально ні нормативно не обґрунтованими.
В судовому засіданні 19.09.2006р. оголошувалась перерва до 25.09.2006р. В судове засіданні 25.09.2006р. представник скаржника не з”явився.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Згідно ст.43-1, 43-2 ГПК України особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. До запобіжних заходів включено, зокрема, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
За заявою ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика” судом першої інстанції вжито запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ „Яблуко” і знаходиться у ТОВ „Яблуко” або в інших осіб. Як вбачається із матеріалів справи підставою для вжиття запобіжних заходів було те, що на обговорення зборів учасників товариства „Яблуко” винесено питання про ліквідацію товариства та існує реальна загроза порушенню прав ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”. Проте, як з”ясовано в ході судового розгляду, дане питання ініціювалось представниками ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика” і ліквідаційну комісію створено з членів, які у переважній більшості були працівниками ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”, так як на зборах учасників товариства серед присутніх були директор ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика” –Каламуняк М.М., представник СП „Вест-Транс” Шевченко В.В., який є юрисконсультом ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”. Отже, суд приймаючи ухвалу про вжиття запобіжних заходів не вказав, які саме підстави були вважати, що права заявника порушені чи створюється загроза їх порушення, дана ухвала в більшості ґрунтується на припущеннях, які ні документально ні нормативно заявником не були доведені.
Не було також взято судом при винесенні ухвали до уваги, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано не уповноваженою особою, повноваження якої закінчились і не підтверджені належним чином, що і сказано в ухвалі суду про скасування запобіжних заходів.
Крім того, суд приймаючи ухвалу про вжиття запобіжних заходів наклав арешт на майно ТОВ „Ябулуко”, яке знаходиться в товаристві та в інших осіб. Згідно ч.5 ст.43-4 ГПК України передбачено, що суд про вжиття запобіжних заходів виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання. В ухвалі суду про вжиття запобіжних заходів не було визначено порядок та спосіб виконання ухвали в частині накладення арешту на майно ТОВ «Яблуко», що в результаті виконання зазначеної ухвали суду призвело до порушення прав ТОВ «Яблуко»та третіх осіб. Таке порушення полягало в тому, що при виконанні ДВС в Берегівському районі ухвали суду про вжиття запобіжних заходів, фактично було накладено не тільки арешт на майно ТОВ «Яблуко», а останнє було обмежено в його використанні, що підтверджується Актом опису і арешту майна від 01.08.2006р., в якому відображено, що на майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним шляхом опечатування цехів, що не було передбачено відповідною ухвалою суду від 28.07.06р., чим паралізовано роботу підприємства.
За таких обставин ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика” без належного обґрунтування ініціювала ухвалу про життя запобіжних заходів і тим самим заблокувала роботу ТОВ „Яблуко”. Також судом не було визначено в яких межах слід накласти арешт на майно товариства, так як в позовних вимогах має бути визначено розмір позовних вимог і тим самим суд повинен накласти арешт в межах розміру позовних вимог, що і порушено судом при винесені ухвали, яка правомірно була скасована.
Крім того, ухвала про вжиття запобіжних заходів також і порушила права та інтереси СТОВ „Тиса”, оскільки останнє було обмежено в користуванні належними йому приміщеннями, які знаходяться за адресою: с.Боржава, пров.Залізничний, 1. Вказані приміщення, які знаходяться за адресою: с.Боржава, пров.Залізничний, 1 згідно свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ 298504 від 20.06.06р. належать СТОВ «Тиса». Як вбачається із Акту опису й арешту майна від 01.08.06р., майно було описано та арештовано саме за вказаною адресою, а приміщення цехів опечатано. Отже, безпосередньо мало місце порушення прав третьої особи - СТОВ «Тиса». При цьому таке порушення обумовлено тим, що суд не визначив порядок та спосіб виконання винесеної ним 28.07.06р. ухвали.
Отже, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали належним чином обґрунтував безпідставність вжиття запобіжних заходів і скасував прийняту ним ухвалу від 28.07.2006р.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, ухвала господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006р. про скасування ухвали від 28.07.2006р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і правові підстави для залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006 р. по справі №04.03-16276 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу №04.03-16276 передати в місцевий господарський суд для подальшого розгляду по суті.
4. Матеріали справи №04.03-16276 повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко