№ 2-1065/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р. Калінінський районний суд міста Донецька, Донецької області у складі
головуючої судді - Арабей Т.Г.
при секретарі - Опря Ю.Л.
за участю у справі: позивачки ОСОБА_1
представника відповідачкиОСОБА_2 діючого на підставі
довіреністі від 01.02.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Донецьку, Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні права власності та виселення з квартири , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні своєю власністю квартироюАДРЕСА_1 та про виселення з жилого приміщення тієї ж квартири відповідачки ОСОБА_3, яка знаходиться в квартирі без її дозволу, а також не має і реєстрації в квартирі .
Свої вимоги мотивувала тим, що вона за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року придбала у ОСОБА_4 однокімнатну квартиру 33 загальною площею 32.0 кв. метрів в будинку АДРЕСА_1 однак користуватися своєю власністю не має можливості тому, що в ній проживає відповідачка ОСОБА_3 ,яка відмовилась покинути квартиру мотивую, що вона не має іншого житла. Просила суд вселити її в спірну квартиру, а відповідачку ОСОБА_3виселити без надання другого жилого приміщення.
У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі пояснивши, що відповідачка ОСОБА_3самоуправно живе в квартирі, яка з грудня 2006 року є її особистою власністю і вона вимушена нести витрати за комунальні послуги, якими користується відповідачка. Зі слів продавця квартири ОСОБА_4 вона знає, що відповідачка була колишньою дружиною її сина ОСОБА_5 який був в розірваному шлюбі з відповідачкою та помер ІНФОРМАЦІЯ_1За життя ОСОБА_5 набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 та був єдиним власником на підставі свідоцтва від 15 травня 2000 року. Відповідачка прав власності на квартиру не набула, проживаючій в ній не зареєстрована , а користуючись комунальними послугами, платню за них не несе. Після смертіОСОБА_5 права власності на квартиру набула його мати ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги на підставі свідоцтва про право власності від 26.12. 2006 року. На даний час відповідачка ОСОБА_4 , не маючи законних підстав на проживання в чужій власності, створює перешкоди в користуванні квартирою та просить суд усунути ці перешкоди , вселивши її в спірну квартиру, а відповідачку виселити без надання другого жилого приміщення.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з «явилась, надавши довіреністю повноваження вести її справи з усіма правами, що надані законом відповідачу ,своєму представнику ОСОБА_2 , якому доручила приймати участь в судових засіданнях та брати участь у прийнятті рішення по справі. Представник відповідачкиОСОБА_2у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснивши, що спірна квартираАДРЕСА_1 належала чоловіку відповідачки ОСОБА_5., з яким
2
вона була в розірваному шлюбі. З дозволу чоловіка, ще за його життя вона тимчасово проживала в його квартирі, а він мешкав за іншою адресою з іншою жінкою. В квартирі ОСОБА_3 не зареєстрована та прав власності не має , однак на протязі трьох років живе в спірній квартирі, тому іншого житла не має. У судовому засіданні визнаючи вимоги позивачки , просив дати час для виселення відповідачки ОСОБА_3в інше житло та за домовленістю з ОСОБА_3забов»язавшись звільнити спірну квартиру до 01 липня 2007 року.
Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, та докази , надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Як встановлено у судовому засіданні , згідно зі свідоцтвом про право власності від 15.05.2000 року, виданого виконкомом Донецького міського відділу коммунального господарства , власником квартириАДРЕСА_1 був ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1Згідно рішення виконкому Калінінської районної ради м. Донецька № 331/8 від 26.08.1987 року ОСОБА_5., був членом житлово-будівельного кооперативу «МИР-17» та в 1983 році сплатив всі пайові внески. Тобто право власності на спірну квартиру він набув до укладення шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 27 жовтня 1995 року. За своє життя, він єдиний ніс витрати за комунальні послуги, що підтверджується довідкою житлово-будівельного кооперативу « МИР-17» від 22.09.2005 року. Згідно з довідкою в квартирі проживалаОСОБА_3., яка не зареєстрована в квартирі та витрати на комунальні послуги не несла. Як убачається з матеріалів даної справи 19.10.2005 року ОСОБА_5 звертався до правоохоронних органів про вселення в спірну квартиру з приводу того, що відповідачка ОСОБА_3., колишня дружина, перешкоджала йому в користуванні квартирою . Згідно з рішенням Київського районного суду м. Донецька від 03.09.2004 року шлюб між ОСОБА_5 та відповідачкою ОСОБА_3 розірван.
Таким чином в суді встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 за період шлюбу з чоловіком право власності на майно чоловіка, придбаного до шлюбу , - не набула. Як убачається з довіреністі від 01.02.2007 року, виданної відповідачкою ОСОБА_3 своєму представнику, вона зареєстрована проживаючей за адресою АДРЕСА_2
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.12.2006 року, після смерті ОСОБА_5, право власності на квартиру АДРЕСА_1 набула його мати ОСОБА_4, яка згідно з договором купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року продала квартиру позивачці ОСОБА_1, яка є на даний час власником спірної квартири. Позивачка ОСОБА_1. з відповідачкою договір найму житла на укладала тому, що сама не має житла в місті Донецьку та вимушена на даний час наймати інше житло у зв»язку з чинними перешкодами з боку відповідачки у користуванні своїм майном.
У відповідності зі ст. ст. 321 , 383 ЦК України та ст. 150 Житлового Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник квартири має право використовувати помешкання для особистого проживання, проживання членів своєї сім»ї і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст. ст. 157, 116 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав , встановлених законом та особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення. У зв"язку з тим, що відповідачка ОСОБА_3 на придбала прав на проживання у АДРЕСА_1 то
з
вона підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення, а позивачкаОСОБА_1., як власниця підлягає вселенню в квартиру, яка належить їй по праву власності.
На підставі ст. ст. 321, 383 ЦК України, ст. . ст. 150, 157, 116 ЖК України , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208-215 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Забов»язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1, вселивши ОСОБА_1 в квартиру.
Виселити ОСОБА_3, 1961 року народження з жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.