У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Макарчука М.А.,
Леванчука А.О., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі ТДВ «СТДВ «Глобус») до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору страхування, за касаційною скаргою ТДВ «СТДВ «Глобус» на рішення апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2010 року ТДВ «СТДВ «Глобус» звернулося до суду із позовом про визнання частково недійсними договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК № 16629 від 13 лютого 2009 року, згідно якого застраховано транспортний засіб «Porshe Cауenne», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на умовах добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту), а саме: визнання недійним п. 3.3 та пункт 13 Договору, які були дописані 30 жовтня 2009 року працівником позивача ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, які надані їй згідно договору доручення № 2504-ВК від 14 липня 2009 року. Крім цього, позивач зазначав про те, що зміни до договору вносяться виключно шляхом укладання додаткової угоди, а не здійснення дописки до одного із примірників договору. На підставі наведеного позивач просив визнати частково недійним договір добровільного страхування АК № 16629 від 13 лютого 2009 року.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року позов задоволено, визнано недійсним пункт 3.3 та пункт 13 Договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» ЛК № 16629 від 13 лютого 2009 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_3
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що, змінивши умови договору добровільного страхування АК № 16629 від 13 лютого 2009 року без погодження із товариством та всупереч договору доручення, ОСОБА_4 вийшла за межі визначених їй повноважень, у зв`язку з чим суд першої інстанції визнав недійсним пункти 3.3 та 13 вказаного договору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд послався на те, що після настання ДТП 11 грудня 2009 року за участю ОСОБА_5, який керував застрахованим автомобілем, страховик прийняв від відповідача відповідні документи, визначив розмір збитків, завданих відповідачу, отримав постанову про адміністративне правопорушення щодо вказаного ДТП тощо, що свідчить про початок виконання страховиком договору страхування з внесеними до нього доповненнями.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою страхувальника страховий агент ТДВ «СТДВ «Глобус» ОСОБА_4 внесла доповнення до копії з оригіналу договору, який зберігався у страхувальника, а саме, крім визначених договором осіб, які мають право керувати транспортним засобом і на яких поширюється страховий захист, дописано ОСОБА_5, як особу, яка також має право на керування застрахованим автомобілем. В підтвердження виконання дописки ОСОБА_4 зроблено відповідний запис у п. 13 Договору. Будучи працівником страховика, ОСОБА_4 діяла на підставі договору доручення №2504-ВК від 14 липня 2009 року.
Згідно пункту 1.2 вказаного договору доручення, страховий агент здійснює діяльність від імені, в інтересах, під контролем страховика в межах території України, відповідно до вимог чинного законодавства України, інструкцій, бізнес-процесів, процедур та технологій страховика, а також інших внутрішніх нормативних актів страховика. Таким чином, при вчиненні правочинів від імені позивача ОСОБА_4 зобов'язана була дотримуватись правил, обмежень і заборон, які передбачені внутрішніми нормативно-правовими актами товариства, що регулюють дії уповноважених осіб, зокрема визначають обсяг повноважень страхового агента за договором доручення.
Відповідно до розділу 11 Інструкції для Страхового Агента по укладенню Договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» (із змінами), затвердженої Наказом № 57Т від 23 листопада 2006 року «Про затвердження технології добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско», не допускається внесення змін, здійснення виправлень, дописування та іншого в оформлений бланк страхового договору (полісу) чи в нерозділеному вигляді (перша сторінка - оригінал від копії) чи в розділеному вигляді (на окремих розділених аркушах бланку страховою договору (полісу).
Згідно п. 8.1.3 умов добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту), страхувальник має право на зміну умов договору страхування «Авто-Каско» за згодою сторін. При цьому укладається додаткова угода між страховиком та страхувальником.
За положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Крім цього, відповідно до частини другої ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Зміни до договору страхування не підтверджені печаткою позивача.
Відповідно до п. 2.2.6. договору доручення, страховий агент зобов'язаний узгоджувати із Страховиком можливість та умови укладання договору страхування у разі, якщо страхова сума за даним договором становить 50 000 гривень і більше. Отже при зміні умов вже укладеного договору, страхова сума за яким становить 50 000 гривень і більше, страхування, зокрема, щодо застрахованих осіб, що також впливає на інші умови договору стосовно розміру грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку, розміру страхового платежу, тощо страховий агент зобов'язаний узгоджувати відповідні зміни із страховиком.
Наведене свідчить, що страховий агент ОСОБА_4 діяла з перевищенням наданих їй договором доручення повноважень, на що апеляційним судом уваги звернуто не було.
Посилання суду на вчинення страховиком дій, які свідчать про початок виконання страховиком своїх обов’язків за договором страхування з внесеними до нього доповненнями, є необгрунтованим і передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що страховик був обізнаний про існування примірника договору із змінами, не підтвердженими печаткою страховика. Прийняття страховиком від відповідача відповідних документів, визначення розміру збитків, завданих відповідачу, отримання постанови про адміністративне правопорушення щодо вказаного ДТП тощо, не свідчить про визнання ТДВ «СТДВ «Глобус» страховим випадком дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля під керуванням особи, не зазначеної у договорі страхування в якості водія і відповідно на якого поширюється страховий захист.
Наведене свідчить про те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення рішення, яке не грунтується на законі.
Натомість рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року скасувати, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Пшонка М.П.
Судді: Гончар В.П.
Леванчук А.О.
Макарчук М.А.
Хопта С.Ф.