У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Дербенцевої Т.П.,
Черненко В.А., Юровської Г.В.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и л а:
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначила, що вона з 1998 року по 2010 рік перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбу, від якого мають дитину, 1999 року народження, яка знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач матеріальної допомоги не надає, вихованням сина не займається.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини, в розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанцій, з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову або направленням справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.П.Дербенцева
В.А.Черненко
Г.В.Юровська