2-1360/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

/заочне/

12 червня 2007 року

Кіровський райсуд м. Кіровограда в складі: головуючого судді - Дьомич Л.М. при секретарі - Вовкуненко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом КП «Орбіта-Транс-Сервіс» до ОСОБА_1, третя особа Кіровоградська митниця Державної митної служби України., суд

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство „Орбіта-Транс-Сервіс" звернулось до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автобусів, які були укладені між позивачем і ОСОБА_1 17.12.04 року на продаж автобусу „SKANIA CN - 113 CL", 1990 року випуску, шасі НОМЕР_1, автобусу „SKANIA CN - 113", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_2 та договору від 06.01.05 року на продаж автобусу „SKANIA CN - 113 CL", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_3

В обґрунтування позову зазначено, що вказані договори були укладені з порушенням п. 8 „Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок ", де зазначено, що для продажу автомобільного транспорту передбачена обов'язковість його зняття з обліку, чого не було зроблено сторонами по договору. Також договори підписані особою, яка не мала повноважень їх підписувати та договори укладені в порушення ст. 203 ЦК України, зокрема п. 5, де зазначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, чого не відбувалось під час виконання умов договору, зокрема оплати по договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і додатково пояснив, що рішення місцевого суду від 23.12.2004 року та 21.01.2005 року, якими за ОСОБА_1 було визнано право власності на зазначені автобуси, скасовані апеляційним судом і ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 було відмовлено в позові про визнання дійсними договорів купівлі-продажу автобусів від 17.12.04 р. та 06.01.05 року. Рішення апеляційного суду вступили в силу з моменту їх проголошення.

Відповідач в судове засіданні не з'явився повідомлявся неодноразово про день і місце розгляду справи по суті, причини неявки не повідомив. Суд, за згодою сторони позивача, ухвалює заочне рішення.

Третя особа на стороні відповідача Кіровоградська митниця Державної митної служби України, її представники позовні вимоги визнали, але вказали що на сьогоднішній день відсутні спірні правовідносини.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Стаття 215 ЦК України передбачає, що якщо одна із сторін заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Договори купівлі-продажу автобусів від 17.12.04 та 06.01.05 року були визнані дійсними на підставі рішень місцевого суду відповідно 23.12.04 та 21.01.05 року. Згідно цих рішень право власності на автобуси було визнано за ОСОБА_1 Рішення суду стали підставою для реєстрації права власності за відповідачем в органах ДАІ.

На даний час є докази того, що рішення, якими встановлювалась дійсність договорів і право власності за відповідачем, скасовані судом апеляційної інстанції. Згідно рішення апеляційного суду в позові про визнання дійсними договорів та визнання права власності ОСОБА_1 відмовлено, сторони приведені в первинний стан.

Стаття 61 ЦПК України передбачає, що обставини, які були встановлені рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

2

Апеляційним судом було встановлено що відповідач, в порушення умов договору (п. 6.1) не провів розрахунок з продавцем.   Також суд дійшов до висновку, що для того, щоб визнати договори дійсними потрібно щоб сторони виконали всі істотні умови цих договорів. Але в матеріалах справи   немає жодного підтвердження отримання продавцем грошей за продані автобуси.

Крім цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що для укладання договору купівлі-продажу автомобільного транспорту сторонам необхідно було керуватись „Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок". Враховуючи, що купівля-продаж специфічного майна була проведена без дотримання вимог цих Правил, а саме - автобуси не були зняті з обліку в органах ДАІ, договори не відповідають вимогам закону і тому є недійсними.

Судом також прийняті до уваги докази про відсутність повноважень у ОСОБА_2 підписувати договори купівлі-продажу автобусів. Так згідно контракту про спільну діяльність від 01.12.2002 року, та інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, автобуси, які були предметом договору купівлі-продажу, були ввезені на митну територію України як іноземна інвестиція. Стаття 1135 ЦК України, регламентує ведення спільних справ учасників договорів про спільну діяльність і передбачає, що у разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. В матеріалах справи немає жодного доказу того, що ОСОБА_2, який підписував договори, мав на той час відповідні повноваження або згоду сторони по спільній діяльності про те, що він має право відчужувати будь-яке майно, яке було предметом інвестиції.

Таким чином договори були підписані особою, яка не мала належних повноважень, що суперечить п. 2 ст. 207 ЦК України і робить їх недійсними.

Враховуюче те, що фактично вищевказаним судовим рішенням дана оцінка оспорюваним договорам, але договори на підставі яких визнавалось право власності не визнані недійсними, що обмежує права позивача, здійснити відповідну реєстрацію у установі яка має повноваження реєстрацію автотранспорту.

За цих обставин позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 215, 1135 ЦК України, ст. ст. 61, 202-203 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними договори купівлі-продажу товару, які були укладені між колективним підприємством „Орбіта-Транс-Сервіс" і ОСОБА_1 від 17.12.04 року на продаж автобусу „SKANIA CN - 113 CL", 1990 року випуску, шасі НОМЕР_1, автобусу „SKANIA CN - 113", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_2 та від 06.01.05 року на продаж автобусу „SKANIA CN - 113 CL", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_3

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд Першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.