16.02.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.02.2011 року                                                                                       Справа № 2а-219/2011 р.

Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії. Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2008 року дії відповідача по не нарахуванню пенсії у належному розмірі визнано протиправними та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 22.05.2008 року у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, згідно відповідних Законів України «Про державний бюджет України». Однак при нарахуванні пенсії відповідач повинен був збільшити пенсію по інвалідності в 3,5 рази відповідно до постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог вказаної Постанови КМУ, однак управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська було офіційно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. З таким рішенням він не згодний, тому просить суд визнати дії відповідача, щодо відмови у перерахунку розміру пенсії незаконними; зобов’язати відповідача виплатити суму недоотриманої пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, збільшеної у 3,5 рази у відповідності до Постанови  Постанови КМУ від 27.12.2005 року
№ 1293, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача з 01.12.2010 року призначити та нараховувати позивачу пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, збільшеної у 3,5 рази у відповідності до Постанови  Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 54, ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач просив розглядати справу без його участі та вказав, що, по-перше, позивачем пропущені строки для звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України, по-друге, згідно вимог Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 з 01.01.2006 року переглядається розмір пенсії за матеріалами пенсійної справи станом на 31.12.2005 року і немає підстав для застосування цієї норми до розрахунків, що мають бути проведеними при подальшій виплаті пенсії. Пункт 1 Постанови вимагає – збільшити (з 01.01.2006 року –пункт 2 Постанови), а не збільшувати розмір пенсії. Вимоги зазначеної Постанови КМУ виконано при розрахунку розміру пенсії позивача з 01.01.2006 року та в подальшому не підвищується. Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська при призначені та перерахунку пенсії позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для перерахунку пенсії не має.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.09.2004 року (а.с.8).

          Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 2 група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

          Відповідно до довідки Обласного центру МСЕК за № 0016989 позивачеві встановлена друга група інвалідності з 19.10.2005 року безстроково (а.с.20).

          Згідно постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2008 року, дії відповідача по не нарахуванню пенсії у належному розмірі визнано протиправними та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 22.05.2008 року у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, згідно відповідних Законів України «Про державний бюджет України»(а.с.10-15).

          Як вбачається зі змісту вказаної постанови, позивачем при зверненні до суду не заявлялись вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зв’язку із чим, посилання позивача на те, що відповідачем постанова суду не виконується належним чином є безпідставними.  

          Крім того, повторне звернення до суду із аналогічними вимогами за період з 01.01.2006 року, щодо яких постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2008 року винесено рішення є неприпустимим.

          Постановою КМУ № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачене підвищення Чорнобильських пенсій, як обчислених із заробітку за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС так і без заробітку, в мінімальному розмірі.

          Пунктом 1 Постанови передбачено збільшення розміру пенсії, обчисленої із заробітку у 3,5 та 2,5 рази.

          Згідно п.п. 1, п. 2 зазначеної Постанови встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, І групи –540 грн., ІІ групи –500 грн., ІІІ групи –467 грн.

          Згідно п.п. 2, п.2 Постанови КМУ № 1293 розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо призначення пенсії відповідно до ст. 54 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначається з урахуванням цієї ж Постанови.

          Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді УПФУ (а.с.16-18), позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до вказаної вище Постанови КМУ.

          Вказаною постановою,  а саме пунктом 1, передбачено збільшити (з 01.01.2006 року –пункт 2 Постанови), а не збільшувати розмір пенсії, тому відповідач здійснивши перерахунок пенсії з 01.01.2006 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 1293 діяв згідно чинного законодавства.  

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача виплатити суму недоотриманої пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, збільшеної у 3,5 рази у відповідності до Постанови Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та щодо зобов’язання з 01.12.2010 року призначити та нараховувати позивачу пенсію, збільшену у 3,5 рази у відповідності до Постанови  Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2010 року у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, - у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 вищевказаного Закону України, передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідом ІІ групи у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.4 Постанови КМУ від 30.05.1997 року №523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника  внаслідок Чорнобильської катастрофи»зі змінами та доповненнями також передбачено, що  в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою для інвалідів ІІ групи –8 мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Тому, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Таким чином, є неправомірним застосування зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивача того нормативного акту, який погіршує його становище в порівнянні з другими громадянами, що відповідно суттєво порушує і його пенсійні права.

На підставі вищевикладеного, вважаю також, що при розрахунку позивачу як державної пенсії, так і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідач повинен виходити із розмірів пенсій встановлених  ст.ст.50,54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, які діяли на 01.12.2005 року.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 25.10.2010 року, тому перерахунок та сплату пенсії необхідно проводити з 01.11.2010 року.

За таких обставин вважаю за необхідне визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо відмови у проведені перерахунку пенсії позивача починаючи з 01.11.2010 року неправомірними, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії у розмірі 8 мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.11.2010 року.

Оскільки сторони відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” звільнені від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8-12, 159, 160, 161, 162, 163, 167, Розділу VII КАС України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, Постановою КМУ від 27.12.2005 року № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суддя,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська, пов’язані з відмовою у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з  01.11.2010 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська зробити перерахунок та виплату пенсії інваліду ІІ групи ОСОБА_1 з 01.11.2010 року у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, - у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, згідно відповідних Законів України «Про Державний бюджет України», з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України», та з урахуванням фактично здійснених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також  прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя -                                                                                І.Ю.КОТЛЯРОВА