Справа  2-694/11  

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 15.06.2011                               

Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Момотюку А.О.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 позов мотивував тим, що 26.06.2009 року він уклав договір з ФОП ОСОБА_2 на виконання робіт та надання послуг з установки, технічного обслуговування, регламентного ремонту та відновлення домофона в квартирі АДРЕСА_1, де він мешкає. Кошти в сумі 200 грн. за установку, а також щомісячну абонентську плату в розмірі 5 грн. він сплачує по даний час, але відповідачка свого зобов`язання щодо ремонту домофону і усунення несправностей не виконує. Так, починаючи з травня 2010 року він неодноразово звертався і в телефонному режимі, і надсилав письмові претензії ОСОБА_2 з цього приводу, але вони залишені без реагування. В зв`язку з тим, що вхідні двері будинку зачинені на кодовий замок, а за допомогою домофону відвідувачі не можуть з ним зв`язатись і він не має можливості автоматично, з квартири, відчинити вхідні двері, він змушений кожен раз спускатись з сьомого поверху до вхідних дверей під`їзду. Через вказані незручності і перешкоди до вільного доступу до помешкання в нього порушуються стосунки з оточуючими людьми, відвідувачі змушені тривалий час очікувати його на вулиці, тому грошову компенсацію завданої моральної шкоди він оцінює в 15 000 грн.        

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги, просив позов задовольнити. Суду додатково пояснив, що незважаючи на взяті зобов`язання, відповідно до п.1.3, 1.4 договору, відповідачка не виконувала поточні ремонти домофону, навіть після його усного звернення до диспетчера ОСОБА_2, яка в травні 2010 року прийняла відповідну заявку. Письмові звернення залишились без реагування. Він повністю виконав і по даний час виконує умови договору, відповідачка свого зобов`язання не виконує. Акт приймання виконаних робіт підписаний не був, але факт укладення угоди підтверджується самим  письмовим договором, наданням візитівки ОСОБА_2, повідомленням банківських реквізитів для сплати поточних платежів, наданням квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 200 грн., прийняттям усної заявки на ремонт домофону тощо. Моральна шкода полягає у перешкоді до спілкування з оточуючими людьми, у негативних наслідках і незручностях в зв`язку з несправністю домофона. Суму на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. визначив на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 23 ЦК України і  виходячи з глибини перенесених страждань та з судової практики в аналогічних спорах.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась. Неодноразово їй надсилались повістки про виклик до суду, але поштові конверти повернулись з відміткою про неможливість вручення через відсутність ОСОБА_2 за адресою реєстрації і за фактичним місцем перебування. Відповідно до ч. 5 ст. 73, 169 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 не заперечив.   

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26.06.2009 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір № 62125 на виконання робіт та надання послуг з установки, технічного обслуговування, регламентного ремонту та відновлення домофона УКП-12 в квартирі АДРЕСА_1. Згідно цього договору виконавець ОСОБА_2 зобов`язалась забезпечити якісне виконання робіт відповідно до чинних стандартів, норм і правил, безоплатно усувати несправності домофона впродовж трьох календарних днів з дня надходження заявки замовника ОСОБА_1 тощо, а замовник ОСОБА_1 зобов`язався здійснити разову оплату вартості абонентського пристрою після його установки і підписання акта виконаних робіт та здійснювати щомісячну абонентську плату за користування аудіодомофоном у розмірах та порядку, передбаченому п. 3 договору.

Договір укладений в простій письмовій формі, підписаний виконавцем ОСОБА_2 і замовником ОСОБА_1 (а.с. 55-56).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 25), станом на 12.05.2011 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що відповідають побутовому підряду, вони є зобов`язальними і регулюються §2 глави 61 ЦК України та загальними нормами ЦК щодо зобов`язань (розділ 1 Книги 5 ЦК України).  

Відповідно до ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, яки здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Сторони уклали договір у простій письмовій формі і домовились з усіх істотних його умов, а саме щодо предмету договору, його виконання, ціни договору тощо. ОСОБА_2 встановила домофон УКП-12 в квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 прийняв дану роботу та оплатив її, про що 26.06.2009 року йому була видана ОСОБА_2 квитанція до прибуткового касового ордера № 62125 (а.с. 51). Договір набув чинності.

Впродовж періоду з липня 2009 року по червень 2011 року включно позивач ОСОБА_1 сплачував абонентську плату за домофон в розмірі 5 грн. в місяць на р/р 26003010001658 в ЗАТ «Приватбанк», вказаний відповідачкою у договорі, що підтверджується наданими квитанціями (а.с. 7, а.с. 50).     

В порушення вимог п.п. 1.3, 1.4, 2.1, 4.1 договору і ст. 526 ЦК України відповідачка ОСОБА_2 не виконала свого зобов`язання щодо регламентного ремонту і технічного обслуговування омофону, що повинен здійснюватись не рідше одного разу на місяць. В зв`язку з цим в травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до диспетчера ОСОБА_2 за номером телефону (097) 518-95-32 з заявкою про усунення несправностей, але дане звернення, а також подальші письмові звернення і претензії, надіслані на адресу ОСОБА_2 залишились без реагування. Інші номери телефонів не відповідали.  

Факт наявності несправного домофону в квартирі позивача підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які пояснили, що неодноразово в лютому-березні 2011 року вони приходили до ОСОБА_1 і, оскільки вхідні двері в під`їзд були зачинені,  а домофон в його квартирі не працював, вони зв`язувались з позивачем по мобільному телефону і ОСОБА_1 спускався на перший поверх та відчиняв дверний замок самостійно. Про це вони склали письмовий акт (а.с. 53, 54).

Згідно відповіді, наданої управлінням у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області на заяву ОСОБА_1, вжити заходів реагування до ФОП ОСОБА_2 неможливо, оскільки за адресами, вказаними в реквізитах договору, вона не знаходиться (а.с. 52).

Аналізуючи надані докази, суд прийшов до висновку, що невиконанням умов договору права позивача були порушені, тому підлягають захисту на підставі ст.ст. 16, 872 ч. 2 ЦК України, п.1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом зобов`язання ОСОБА_2 усунути недоліки своєї роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року N 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

Таким чином, правових підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, немає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню витрати по оплаті ІТЗ розгляду справи в сумі 37 грн. (а.с. 1).

Оскільки при подачі позову на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 17 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь держави, відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито».

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 16, 509, 526, 638, 639, 865, 866 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов задовольнити частково.

          Зобов`язати ОСОБА_2 вчинити дії щодо усунення недоліків роботи, а саме провести ремонт аудіодомофону УКП № 12 за місцем проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1.             

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 (тридцять сім) грн., а на користь держави судовий збір в розмірі 17 (сімнадцять) грн.

          В решті позову –відмовити.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м.Вінниці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, як брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

          Суддя: