Справа №2-306/11

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2011 р. Калінінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Гавриленка О.М.

при секретарі          - Ткачі А.Г,

за участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, –

ВСТАНОВИВ:

          Змінивши та уточнивши позовні вимоги під час провадження у справі позивач просив суд стягнути 127500 грн. та 30000 доларів США безпідставно набутих відповідачем у справі. В обґрунтування позову зазначив, що неодноразово (6 разів) переказував на рахунок відповідача грошові кошти, які останній без достатньої правової підстави продовжує зберігати у себе, не зважаючи на вимогу надіслану на його адресу та на неодноразові прохання повернути їх.  Крім того, зазначив, що ніяких договірних або інших зобов’язань між ними ніколи не існувало. За викладених обставин, просив суд задовольнити його вимоги.

          Відповідач про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з’явився. Він же за письмовою заявою просив суд розглянути справу за його відсутності, але у присутності його представника ОСОБА_2. Остання у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та заперечувала проти його задоволення. Сам ОСОБА_4 в наданих до суду письмових запереченнях посилався, зокрема, на те, що дійсно він отримував від ОСОБА_3 грошові кошти в рахунок погашення боргових зобов’язань, які існували між ними. У ОСОБА_3 були проекти, які вимагали вкладення грошових коштів та він намагався отримати кредити в банківських установах. На весні 2008 р. до нього звернувся ОСОБА_3 за отриманням грошей у розмірі 200000 грн.  03.04.08 р. він передав вказані грошові кошти ОСОБА_3, під час передачі останній отримавши грошові кошти написав розписку з поверненням грошей до вересня 2008 р. Оскільки він та ОСОБА_3 мешкають у різних містах, вони обговорили питання про безготівковий розрахунок, тоді ж він передав свої банківські реквізити. Крім того, коли борг повністю був погашений він повернув ОСОБА_3 розписку. Доводи позивача щодо стягнення на його користь 30000 доларів США вважає неспроможними, з огляду на те, що вказані грошові кошти були перераховані в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 і отримувачем є останній, а його дані вказані помилково у платіжних дорученнях. За викладених обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.   

          Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. Тому суд розглянув справу за його відсутності, в порядку правил ст, ст, 169, 174 ЦПК України.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він працює водієм у ОСОБА_4 та під час отримання грошей ОСОБА_3 був присутній в машині (навесні 2008 р.). Крім того, зазначив що мова йшла про 200000 грн, які ОСОБА_3 повинен був повернути до вересня 2008 р.

Допитана у якості свідка керуюча Луганською філією ПАТ АКБ «Капітал»ОСОБА_6  пояснювала, що стосовно перерахування 30000 доларів, то безпосереднім отримувачем їх був ОСОБА_5, не зважаючи на те що у графі «отримувач»зазначено помилково ОСОБА_4.

          Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 11, 1047, 1087, 1088, 1089, 1090, 1091, 1212 ЦК України, ст. 59, 60 ЦПК України, п. 3 глави 1 розділу 3 «Інструкції про касові операції в банках України № 337», п.1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". За вимогами останніх, зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Договір позики укладається у письмовій формі та на підтвердження якого може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Розрахунки за участю фізичних осіб можуть провадитися у безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень. За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів,  що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача). Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції., а саме - Отримувач: у касових документах на переказ готівки зазначається назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;- Банк отримувача: зазначається назва та місцезнаходження банку отримувача;- Код банку отримувача: зазначається реквізит банку отримувача, визначений і включений до довідника банківських установ України;- Дебет/кредит: зазначаються відповідні рахунки за касовими операціями;- Призначення платежу: за операціями, не пов'язаними з платежами та вкладними (депозитними) рахунками, зазначається «переказ готівки». Переказ коштів –це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Крім того, Законом визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Особа, яка набула майно або зберегла  його у себе  без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кожна сторона  зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як убачається з пояснень представників сторін та матеріалів справи, у відповідності до квитанції № 152_4 від 29.08.08 р. платник –ОСОБА_3, перерахував 23000 грн. на отримувача ОСОБА_4, призначення платежу поповнення карткового рахунку останнього.

31.07.08 р. платник – ОСОБА_3, перерахував 10000 доларів США для отримувача ОСОБА_4, призначення платежу часткове погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5.

22.07.08 р. платник – ОСОБА_3, перерахував 4500 грн. для отримувача ОСОБА_4, призначення платежу часткове погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5.

29.07.08 р. платник – ОСОБА_3, перерахував 100000 грн. для отримувача ОСОБА_4, призначення платежу поповнення карткового рахунку останнього.

27.06.08 р. платник – ОСОБА_3, перерахував 10000 доларів США для отримувача Філії №1 Банку капітал у м. Луганську, призначення платежу часткове погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5.

22.07.08 р. платник – ОСОБА_3, перерахував 10000 доларів США для отримувача ОСОБА_4, призначення платежу часткове погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5.

21.07.10 р. ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_4 була надіслана вимога для повернення безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 477720 грн. 41480 доларів США. На зазначену вимогу ОСОБА_4 для ОСОБА_3 була надіслана відповідь у якій зазначено, що між сторонами було укладено договір позики. І зазначені грошові кошти були отримані для повернення цієї позики. На даний час заборгованість повністю погашена.

Листом Луганської філії ПАТ «АКБ «Капітал» від 14.12.10 р. за №1/850 на ім’я ОСОБА_4 надано відповідь, в якій зазначено, що 27.06.08 р. філія отримала грошові кошти у розмірі 10000 доларів США від ОСОБА_3 для часткового погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5.  Таким чином, зазначені грошові кошти були зараховані на транзитний рахунок філії з наступним перерахуванням для ОСОБА_5. 22.07.08 р. філія отримала грошові кошти у розмірі 10000 доларів США від ОСОБА_3 для часткового погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5. За проханням ОСОБА_3 отримуачем зазначено ОСОБА_4 а призначення платежу часткове богашення заборгованості ОСОБА_5. Крім того, 31.07.08 р. ОСОБА_3 заніс через касу філії 10000 доларів США для часткового погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_5, та знову на його прохання вказано отримувачем ОСОБА_4. Таким чином, за двома платіжними дорученнями від 31.07.08 р. та від 22.07.08 р. у графі «отримувач»вказано ОСОБА_4, проте безпосереднім отримувачем зазначених коштів є ОСОБА_5. Крім того, зазначено що філія приймала всі грошові кошти від ОСОБА_3, а отримувачем «ОСОБА_4»вказано помилково, та банк вибачається за вказані помилки.

Наведені фактичні обставини справи підтверджені документально та представника сторін у суді не заперечувались.

Між тим, доводи відповідача щодо існування між сторонами зобов’язань, щодо позики слід вважати неспроможними з огляду на відсутність будь-якої розписки з боку сторін на підтвердження цього факту. Що стосується, пояснень свідка ОСОБА_7, стосовно передачі ОСОБА_4 у позику ОСОБА_3 200000 грн. у машині, то суд ставиться до них критично  оскільки, даний доказ є недопустимим, оскільки обставини у справі, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами. Таким чином, якщо договір позики укладений у письмовій формі, можливе рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді були одержані від позикодавця, що узгоджується з позицією ВСУ в його ухвалі від 10.02.10 р. по справі № 6-24857св09.

Крім того, судом також не приймаються до уваги посилання представника відповідача на копію рішення апеляційного суду Донецької області від 11.11.2010 р, з огляду на те, що зазначене рішення прийняте по іншій конкретній справі, між іншими сторонами і яке ніяким чином не впливає на розгляд даного спору, що є вочевидь.

За викладеним по справі, випливає що сторони знаходились у відносинах з приводу грошових коштів, за якими один одному перераховували їх. Оскільки сторонами по справі не заперечувався факт передачі та отримання грошей взагалі, а у відповідача по справі останні знаходились без достатньої правової підстави, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_3 частково з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих платіжних документів, то в них було зазначено отримувачем ОСОБА_4 та зазначені його банківські реквізити. Але, у призначенні платежу було зазначено: часткове погашення заборгованості за кредитною лінією ОСОБА_5. Проте, відповідно до згаданої інструкції, закріплені правила заповнення реквізитів касових документів, до яких зокрема відносяться:

- Отримувач: у касових документах на переказ готівки зазначається назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;

- Банк отримувача: зазначається назва та місцезнаходження банку отримувача;

- Код банку отримувача: зазначається реквізит банку отримувача, визначений і включений до довідника банківських установ України;

- Дебет/кредит: зазначаються відповідні рахунки за касовими операціями;

- Призначення платежу: за операціями, не пов'язаними з платежами та вкладними (депозитними) рахунками, зазначається "переказ готівки.

Крім того, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. У листі філії від 14.12.2010р. № 11/850 є посилання на платіжні доручення, за якими грошові кошти були перераховані ОСОБА_5, але надані третьою особою копії платіжних доручень не містять в собі доручення позивача про переказ грошових коштів ОСОБА_5, тому не можуть бути доказом того, що позивач перераховував грошові кошти останньому, а не відповідачу. Отже, з огляду на викладене, позивачем було надано до установи філії реквізити карткового банківського рахунку відповідача, які були відображені в квитанціях, а тому, посилання представника відповідача та третьої особи на те, що отримувачем був ОСОБА_5, а не ОСОБА_4, є безпідставними та недоведеними.

Тому, з огляду на встановлене, відповідачем не доведено існування між сторонами по справі правовідносин з приводу позики, тому слід вважати всі його доводи з цього приводу такими, щоб уникнути повернення безпідставно одержаних грошових коштів.

Щодо отримання грошових коштів відповідачем від ОСОБА_3 на протязі певного часу, то з пояснень представника позивача вбачається, що відповідач просив в усній формі позичити йому на нетривалий час грошові кошти, та надав йому банківські реквізити і просив у призначенні платежу вказати, що це часткове погашення кредиту ОСОБА_5. Однак, враховуючи те, що відповідач не повернув отримані грошові кошти та маються письмові докази отримання них, то вони є безпідставним отриманням грошових коштів, які підлягають поверненню.

За цим, слід вважати, що  відповідачем не надані суду належні та допустимі докази підтвердження як самої позики, так і існування договірних зобов’язань з боку позивача. А тому суд задовольняє позов частково, а саме стягує з відповідача грошові кошти за квитанціями № 152_4 від 29.08.08 р. (23000 грн.); № 152_139 від 31.07.08 р. (10000 доларів США); № 152_5 від 22.07.08 р. (4500 грн); № 152_24 від 29.07.08 р. (10000 доларів США); № 152_4 від 22.07.08 р. (10000 доларів США) на користь позивача.

Вимоги позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за квитанцією № 152_189 від 27.06.08 р. у розмірі 10000 доларів США слід вважати неспроможними, з огляду на те, що у вказаний у квитанції отримувач «філія №1 ПАТ «Банк Капітал»м. Луганська, а вимоги щодо стягнення зазначених грошових коштів з філії позивачем не заявлено, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог у цій частині у відповідності до вимог ст.11 ЦПК України (в межах заявлених вимог).

Судові витрати держмито і витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи (120 грн. + 1700 грн.) в загальному розмірі 1820 грн. сплачених позивачем на час подання позову, також підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 10-11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 127500 грн. та 20000 доларів США та судові витрати у розмірі 1820 грн, а всього 129320 грн. та 20000 доларів США на користь ОСОБА_3.

В іншій частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя –

                                                                                                              21.06.2011