РІШЕННЯ                              справа №2-263/11

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          10 травня 2011 р.                                                                      м. Городок

          Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Шинкоренка С.В., при секретарі –Васільєвій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Городка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог –орган опіки та піклування - Городоцька районна державна адміністрація про встановлення способів участі батька у вихованні дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини

          та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог –орган опіки та піклування - Городоцька районна державна адміністрація, про визначення способів участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, їх малолітньої доньки –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач пояснила суду, що відповідач не дотримується встановленого графіку побачень з дитиною, відповідно до рішення комісії  з питань захисту прав дитини при Городоцькій районній державній адміністрації від 25.02.2011 р. протокол №5, самовільно забирає дитину без відома матері зі школи та утримує у себе, не даючи можливості матері з нею бачитись.

          В подальшому, 08.04.2011 р., позивач свої вимоги збільшила та просить також визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 з нею, посилаючись на те, що на час розгляду справи відповідач самовільно забрав дитину до себе та не дає можливості матері бачитись із донькою і відмовляється повернути дитину . Позивач також посилається на те, що такі події негативно відображаються на психологічному здоров"ї дитини, дитина з невідомих причин тривалий час не відвідує школу, не отримує належного догляду та виховання.

          10.05.2011 р. позивач зменшила свої позовні вимоги, а саме просить лише визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 з нею.

          26.04.2011 р. відповідач ОСОБА_2 пред"явив по справі зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення порядку участі у вихованні дитини, в якому просить  визначити, що він має  право на безперешкодне спілкування з дитиною і може забирати її у будь-який час, повідомивши ОСОБА_1 та обумовивши час повернення дитини.

          10.05.2011 р. ОСОБА_2 свої вимоги зменшив та просить надати йому можливість брати участь у вихованні дитини кожної середи з 14.00 год. до 19.00 год. ; в період шкільних канікул протягом навчального року (половина часу тривалості даних канікул) у спосіб проживання дитини з ОСОБА_2; в період літніх канікул (3 тижні часу) у спосіб проживання дитини з ОСОБА_2; перший та третій тиждень кожного місяця в період часу з 14.00 год. п"ятниці до 19.00 год. неділі.

          В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просять їх задовольнити в останній їх  редакції, а саме визначити місце проживання дитини з матір"ю, оскільки протягом місяця на час розгляду справи дитина з матір"ю не бачиться, школу не відвідує, батько перешкоджає їх зустрічам і відмовляється повертати дитину.

          Щодо зустрічного позову ОСОБА_2, то позивач його визнала частково, а саме згідна щоб відповідач забирав дитину по середах з  14.00 год. до 18.00 год., а також  протягом місяця забирав дитину на один вихідний день (почергово - суботу, неділю) з 11.00 по 18.00 год. В решті вимог позов не визнає, вважає що зокрема, перебування дитини вночі з батьком, як той того вимагає у своєму позові , негативно вплине на стан дитини через часті зміни сталої обстановки проживання останньої, а також зазначає що у нічний час вихованням дитини батько займатись не буде, а отже просить в цій частині позову - відмовити.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позов визнали , згідні щодо визначення місця проживання дитини з матір"ю і відповідач зобов"язується перешкод в цьому не чинити.

          Також ОСОБА_2 та його представник підтримали поданий зустрічний позов та просять його задовольнити в повному обсязі, посилаються на те, що батько має такі ж рівні права щодо виховання дитини як і матір.          

Представник органу опіки та піклування - Городоцької районної державної адміністрації просить заявлений позов ОСОБА_1 задовольнити та зазначає, що відповідач самовільно утримує дитину у себе та перешкоджає матері у спілкуванні з донькою, веде себе агресивно, погрожує їй. Щодо пред"явленого зустрічного позову ОСОБА_2 представник органу опіки та піклування - Городоцької районної державної адміністрації вважає, що його слід задовольнити частково і в цій частині покладаються на думку суду. Також представник пояснила, що на її думку, провокує дані конфліктні ситуації саме ОСОБА_2 Не вважає за потрібне представник і надавати ОСОБА_2 право на те, щоб дитина ночувала у нього, оскільки в нічний час жодних дій щодо виховання дитини останнім здійснюватись не буде, а перебування дитини вночі в різних місцях може негативно відбитись на здоров"ї останньої (поганий сон, тощо…) . Крім того, дитина є дівчинкою і батько, на думку представника третьої особи, не зможе здійснювати за нею належний догляд (гігієнічні процедури, тощо…)

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню  на підставі слідуючого.

Судом було встановлено, що між сторонами  рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 09.08.2010 р. було розірвано шлюб, а 20.08.2010 р. рішення суду набрало чинності. На даний час сторони проживають окремо. Від даного шлюбу у них народилась донька  -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу в сторін виник спір з приводу участі у вихованні дитини та визначення місця її проживання.

Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини при Городоцькій районній державній адміністрації від 25.02.2011 р. протокол №5,( яке чинне на день розгляду справи в суді), визначено наступний порядок участі батька у вихованні дитини : визначено місце проживання дитини з матір"ю; два рази на тиждень у середу та четверг з обов"язковим погодженням з матір"ю ОСОБА_2 дозволено забирати доньку о 14.00 год. та повертати матері о 17.00 год.; щомісячно в перший і третій тиждень з обов"язковим погодженням з матір"ю дозволено забирати доньку в суботу з 11.00 год. і повертати матері о 18.00 год.

ОСОБА_2 в двадцятих числах (19-22) квітня 2011 р. самовільно, без згоди та попередження матері забрав доньку до себе та відмовився повертати . Протягом цього часу дитина не відвідувала школу, була обмежена у спілкуванні з матір"ю, а остання не володіла відомостями про місце перебува ння дитини, її стан здоров"я. В подальшому, в судових засіданнях, зі слів батька, стало відомо, що дитина захворіла і перебуває у нього вдома з високою температурою . На час розгляду справи дитина залишається з батьком.

ОСОБА_2 не заперечує, що не дотримується вищезазначеного рішення органу опіки та піклування, оскільки вважає його несправедливим, визнає також і той факт, що дитина на даний час перебуває у нього.

Згідно ч.1 ст.161 СК України  визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При вирішенні первинного позову ОСОБА_1, суд виходить з того, що рішенням комісії  з питань захисту прав дитини при Городоцькій районній державній адміністрації від 25.02.2011 р. протокол №5 було визначено місце проживання дитини з матір"ю, однак відповідач даного рішення не виконує.

При вирішенні даного позову суд бере до уваги позитивне ставлення матері до своєї доньки, що підтверджується як поясненнями представника органу опіки та піклування, яка тривалий час брала участь в складі комісії у вирішенні конфліктної ситуації в даній сім"ї, а так само і покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили суду позитивне ставлення матері до дитини і охарактеризували її виключно з позитивної сторони.

Крім того, суд  бере до уваги малолітній вік дитини, її стать,  прихильність до матері (що встановлено зі слів свідків), стан здоров"я та можлвість матері матеріально її забезпечувати.

Також суд бере до уваги і те, що в судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги визнав і згідний, щоб дитина проживала з матір"ю, а отже позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

          При вирішенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що він підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

          Відповідно до вимог ч.1, 2  ст.159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

          Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їх спілкування.

          Судом було встановлено, що ОСОБА_2 бажає брати участь у спілкуванні та вихованні своєї малолітньої доньки, однак пояснив, що ОСОБА_1 перешкоджає йому у цьому. Зокрема , як вказує відповідач, його дружина забрала у доньки мобільний телефон та вимкнула його з тією метою, щоб він не міг з нею спілкуватись, не надає дитині спілкуватись із ним і по стаціонарному телефону, не дає можливості забирати дитину до себе додому, де для неї облаштована кімната. Дані факти в судовому засіданні визнала і позивач ОСОБА_1, яка вказує, що батько, на її думку, негативно впливає на доньку, не займається її навчанням, дозволяє їй не робити домашні завдання, коли вона перебуває у нього, не слідкує за її режимом дня (дитина пізно лягає спати, відвідує комп"ютерні клуби тощо). Крім того причиною такої поведінки матері є і те, що батько неодноразово самовільно, без її відома забирав доньку, через що ОСОБА_1 хвилювалась, оскільки їй було невідоме місце перебування дитини.

Ч.3 ст. 157 СК України визначено, що той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…, тобто діє принцип змагальності сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, є психічно здоровою особою, а також суду не наведено будь-яких інших доказів, які б підтверджували існування таких істотних обставин, які б  могли бути підставою для відмови у позові чи б обумовлювали необхідність присутності під час побачень позивача з дитиною іншої особи, зокрема і матері.

Однак суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення зустрічного позову та враховує при цьому малолітній вік дитини, її стан здоров"я (необхідність лікування від хронічного захворювання дихальних шляхів) чим має займатись один з батьків, з ким переважно проживає дитина з метою чіткого контролю за ходом лікування;, необхідність забезпечення недоторканості психічного здоров"я дитини (оскільки  між батьками склалися неприязні відносини, а дитина через свій малолітній вік надто сильно переживає їх конфлікти а також легко піддається впливу); враховується і те, що ОСОБА_2 визнав позов матері про визначення місця проживання дитини з нею ( а отже і переважний час перебування з матір"ю).

Також враховується і думка  представника органу опіки та піклування, як спеціаліста у даній сфері взаємовідносин, яка вважає, що часта зміна місця проживання дитини та її оточення в такому ранньому віці (і зокрема місця ночівлі) негативно відіб"ється на її загальному розвитку та психічному здоров"ї. Крім того дитина є дівчинкою і з ряду етичних міркувань переважне спілкування і проживання з матір"ю є доцільнишим.

Суд критично сприймає покази свідка ОСОБА_12 та вважає їх необ"єктивними через напруженні відносини його сина з колишньою дружиною –позивачем по справі та такими що прямо не стосуються предмету спору.

Також суд не бере до уваги думку самої дитини –ОСОБА_3, яка була заслухана в судовому засіданні, оскільки через надмірне хвилювання, емоційність спілкування між батьками, малолітній вік дитини - остання не змогла висловити своєї чіткої позиції, а висловлена позиція про прихильність до батька, на думку суду, спричинена перебуванням протягом часу розгляду справи саме з батьком, який відмовляється дитину матері повертати, а отже виникає можливість навіювання дитині певної думки . Крім того, прихильність дитини до матері підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які зазначали про те, що донька завжди бажала перебувати з матір"ю, оскільки вони часто з нею спілкувались.

          Суд вважає, що ці обставини в сукупності взяті, дають суду підстави зустрічний позов задовольнити частково, зокрема надавати можливість ОСОБА_2 спілкуватися (брати участь у вихованні –тобто мати періодичні побачення з можливістю спільного відпочинку та можливістю відвідування його місця проживання ) донькою ОСОБА_3 , кожну  середу тижня з 14.00 год до 19.00 год., а також кожну першу та третю суботу місяця і другу та четверту неділю місяця з 10.00 год. по 18.00 год.

          Також, суд вважає за необхідне роз"яснити сторонам, що згідно ч. 4, 5 ст. 159 СК України : У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов"язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

          Крім того, керуючись ч.1 ст.88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір  в сумі 8 грн. 50 коп. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В свою чергу, стягненню на користь відповідача за рахунок позивача, по пред"явленому зустрічному позові підлягають судові витрати, а саме: судовий збір  в сумі 8 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Також суд вважає за необхідне стягнути з сторін суми недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави, а саме з ОСОБА_1 –83 грн., а з ОСОБА_2 –90 грн.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст. 157- 161 СК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

          Визначити місце проживання малолітньої  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір"ю –тобто з ОСОБА_1.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 –45 грн. 50 коп. судових витрат.

          Позовні вимоги ОСОБА_2 –задовольнити частково.

          Зобов"язати ОСОБА_1 надавати можливість ОСОБА_2 спілкуватися з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну  середу тижня з 14.00 год до 19.00 год., а також кожну першу та третю суботу місяця і другу та четверту неділю місяця з 10.00 год. по 18.00 год.

          В решті позову –відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 –38 грн. 50 коп. судових витрат.

          Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 –83 грн., а з ОСОБА_2 –90 грн. недоплаченої суми витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, однак якщо учасники процесу не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: