Справа №1-178 2007 рік

ПОСТАНОВА

ім'ям України

« 13 » червня 2007 року                                                             м.  Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі:      головуючого: судді                                      Мовчана О.Г.

при секретарі                                                                  Звєрєвої Е.С.

за участю     прокурора                                                  Петренко А.В.

підсудного                                                                       ОСОБА_1

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    кримінальну    справу    за обвинуваченням:

ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1,  що народився у м.  Мелітополь,  Запорізької області,  громадянина України,  українця,  освіта середня,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше судимого:

·        19 квітня 1996 року Токмакським районним судом Запорізької області за ч.3  ст.  140,   ст. 17-4.2  ст. 81,   ст. 208 КК України до трьох років позбавлення волі. Звільненого 29 серпня 1998 року відповідно до Закону «Про амністію»;

·        23 липня 1999 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.2  ст.  140 до одного року шести місяців позбавлення волі. Звільненого 09 вересня 2000 року по відбуттю строку покарання;

·        31 травня 2002 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.3  ст.  185 КК України до трьох років позбавлення волі. Звільненого 16 березня 2005 року по відбуттю строку покарання,

справа призначена до розгляду за ч.2  ст.  185 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Запорізької транспортної прокуратури направлено до Василівського районного суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2  ст.  185 КК України. Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_1 обвинувачується у тому,  що 27 червня 2007 року о 00-05 год.,  маючи умисел,  спрямований на таємне викрадення чужого майна,  діючи повторно,  з корисливих збуджень,  знаходячись на станції Таврічеськ Придніпровської залізничної дороги,  з метою викрадення вантажу,  сів у піввагон НОМЕР_1 з вантажем вугілля «антрацид»,  сполученням НОМЕР_2 станція «Фащевка» Донецької залізної дороги - станція «Мелітополь» Придніпровської залізної дороги у складі потягу НОМЕР_3,  після чого,  під час зупинки потягу на станції «Таврічеськ» Придніпровської залізної дороги,  розташованій у м.  Василівка Запорізької області,  з зазначеного піввагону,  повторно,  таємно викрав вантаж вугілля «антрацид» в кількості 1860 кг вартістю 370 грн. за 1 тону,  чим завдав ВАТ «Мелітопольміськпаливо» матеріальну шкоду на загальну суму 688 грн. 20 коп.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення злочину,  передбаченого ч.2  ст.  185 КК України,  тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  вчинена повторно.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину за висунутим обвинуваченням не визнав,  пояснивши,  що не вчиняв інкримінуємий йому злочин,  а явку з каяттям та свідчення під час досудового слідства давав під тиском з боку працівників міліції,  які нестачу вантажу вагою 7 600 кг вугілля розподілили між кількома засудженими з метою отримати показники.

Під час розгляду справи,  прокурором заявлено клопотання про потребу повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства,  оскільки останні не можуть бути усунені в судовому засіданні,  зокрема: прокурором поставлено під сумнів можливість викрадення підсудним кількості інкримінованого йому вугілля за нетривалий час зупинки потягу на станції «Таврічеськ»,  що обумовлює потребу проведення такої слідчої дії,  як відтворення обстановки та обставин події,  яка в силу своє специфіки не може бути проведена в судовому засіданні. Крім того,  прокурором вказано на потребу перевірки свідчень підсудного щодо непричетності до вказаного злочину,  тиску з боку працівників міліції.

Підсудний підтримав клопотання прокурора й повністю з ним згодний.

Заслухавши клопотання,  доводи на його обґрунтування,  думку учасників судового розгляду,  суд керуючись положеннями  ст.  16-1 КПК України,  щодо змагальності та диспозитивності під час розгляду справ у судах,  та відповідно до яких суд зобов'язаний зберігати об'єктивність та неупередженість,  вважає за потрібне направити справу на додаткове розслідування внаслідок неповноти та неправильності,  допущеної під час досудового слідства,  яка не може бути усунена судом у судовому засіданні,  оскільки на усуненні допущеної неповноти,  посилаючись на свої процесуальні права,  наполягають як представник державного обвинувачення так і підсудний. Крім того,  вище зазначена неповнота може бути усунена лише шляхом проведення відтворень обстановки та події.

Крім того,  суд вважає за потрібне під час проведення досудового слідства вирішити питання про конкретизацію обвинувачення,  оскільки останнє не містить в собі часу вчинення злочину (періоду) та механізму викрадення.

Зважаючи на ступінь тяжкості злочину,  у якому обвинувачується ОСОБА_1,  з метою забезпечення виконання процесуальних рішень,  суд вважає за доцільне не змінювати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою,  обраний у відношенні підсудного.

Керуючись  ст.  ст. 124, 129 Конституції У країни,   ст.  ст. 16-1, 281 КПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути на додаткове розслідування прокурору Василівського району кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2  ст. 281 КК України,  для усунення порушень,  зазначених в установчій частині

постанови.

 Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 залишити - підписку про невиїзд.

На постанову суду,  протягом семи діб з дня її винесення,  через Василівський районний суд,  сторони можуть подати апеляцію до Апеляційного суду Запорізької області.