ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"05" жовтня 2006 р.09 год. 55 хв. Справа № 12/260
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Лавриненко Л.М.
при секретарі Приходько Т.С.
за участю:
представника позивача: Ярош П.К. –начальник інспекції, довіреність від 03.01.2006 року № 62.
представника відповідача: Бочаров К.В. –довіреність від 21.09.06р. № 25 –був присутнім в судовому засіданні 21.09.06р.. 05.10.06р. в судове засідання не з”явився.
представника прокуратури: Козакова І.М. –представник прокуратури, посвідчення № 93 від 20.12.2004 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов
Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", юридична адреса вул. Комінтерну, 25, м. Київ, 01032,
поштова адреса: 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 62б.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат” 14038, м. Чернігів вул. Боженка, 106а
Предмет спору: про стягнення штрафу 3400 грн.
Постанова виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 21.09.2006 року по 05.10.2006 року, на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
В С ТА Н ОВ И В :
Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/260 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат” про стягнення 3400 грн. штрафу за ухилення від виконання приписів Державної інспекції з енергонагляду, відповідно до Положення про порядок накладання на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику.
Подаючи позов, прокурор зазначав, що державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії відповідно до ст. 9 Закону України „Про електроенергетику” та п. 1. Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії”, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996 року № 929, здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, яка підпорядкована безпосередньо Міністерству палива та енергетики в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд, та діє у складі Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”.
Як зазначив прокурор, метою державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії є сприяння забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України, посиленню впливу на суб’єктів електроенергетики та споживачів щодо дотримання ними встановлених режимів виробництва, постачання і споживання енергії та забезпечення споживачами належного технічного стану електричних та тепловикористовуючих установок і теплових мереж.
Оскільки енергетика є провідною, стратегічно важливою галуззю народного господарства України, і правопорушення в електроенергетиці є порушеннями загальнодержавних інтересів, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є публічними і ДП “НЕК “Укренерго” у спірних правовідносинах виступає не як господарюючий суб’єкт, а як особа, до складу якої входить Держенергонагляд, що здійснює контролюючі функції.
Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 21.09.06р. і був належним чином повідомлений про дату, час і місце наступного судового засідання , що підтверджується розпискою від 21.09.06р. , але своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву та направлення для участі в судовому засіданні повноважного представника не скористався.
Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника та від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).
Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.06р. надав усні пояснення , в яких зазначив , що підстанція ними передана до територіальної громади міста та просив зменшити розмір штрафу.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників прокуратури та позивача, дослідивши докази, які мають значення для справи суд
ВСТАНОВИВ:
Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії в Чернігівській області року була проведена перевірка енергогосподарства відповідача, в результаті якої виявлено порушення нормативно-правових актів, а саме: Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил улаштування електроустановок, про що було складено акт обстеження від 25.11.05р. №720, а також видано припис за № 483 від 25.11.2005 року, відповідно до якого відповідач повинен був у строк до 06.12.2005 року надати Інспекції Держенергонагляду в Чернігівській області план заходів щодо виконання Припису, а в строк до 13.01.2006 року повідомити про виконання Припису в цілому.
Як вбачається із наданих позивачем документів, відповідач звертався до позивача з листами про продовження строку виконання припису. Позивач своїми листами продовжував відповідачеві строк виконання припису.
11.07.2006 року була проведена повторна перевірка, в результаті якої було встановлено невиконання відповідачем вимог припису № 483 від 25.11.2005, а саме: п.п. 1, 2, 3, 4,5,6, 9,10, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 чим було порушено Закон України „Про електроенергетику” (ст. 27 Закону), що підтверджується актом перевірки № 28 від 11.07.2006 року.
Відповідно до ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, абз. 3 п.2 Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 21.07.1999р., суб’єкти господарювання несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Чернігівській області відповідно до ст..27 Закону України „Про електроенергетику” та п.п.2, 7,8 Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, за ухилення від виконання припису №483 від 25.11.2005р. постановою №33 від 25.07.06р. наклала на відповідача штраф у сумі 3400грн. Зазначена постанова була направлена відповідачеві і отримана ним 27.07.06р.. що підтверджується поштовим повідомленням № 11044 про вручення поштового відправлення.
Згідно до п. 10 Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, відповідач повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення Постанови про його накладення.
Як вбачається із матеріалів справи штраф в сумі 3400 грн. відповідач добровільно не сплатив, а Постанову №33 від 25.07.06р. в установленому порядку не оскаржив.
Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України “ Про електроенергетику” суми штрафів зараховуються до державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що відповідач припису № 483 від 25.11.05 року Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Чернігівській області своєчасно не виконав в порушення ст.ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, суму штрафу в добровільному порядку не сплатив, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача судом до уваги не може бути прийнято, оскільки як вбачається із наданих відповідачем документів, підстанція була передана до територіальної громади міста після винесення державним інспектором припису.
Клопотання відповідача про зменшення суми штрафу також задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством не надано суду права зменшення суми штрафу , стягнення якої здійснюється до державного бюджету України.
Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 26, 27 Закону України “ Про електроенергетику” ст. ст. 94, 128,158, 160, 162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат” 14038, м. Чернігів, вул. Боженка, 106а (р/р 260030014136 в АКБ „Укрексімбанк” МФО 353649, код 331112925264 в доход державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31111106600002 банк УДК в Чернігівській області, отримувач –ВДК ум. Чернігові , МФО 853592, ЗКПО 22825965, код платежу 23030300 3400 грн. штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко