Справа  2а-1748/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 березня 2011 року .                                                  Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді                                        Леньо  С.  І.

при секретарі                                  Станько Р.О.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов»язання до вчинення дій, -

                                                                                          встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась  із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Личаківському районі м. Львова про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни»за період  з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.  та до дати набрання постановою суду законної сили.  Мотивує тим, що, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Тому просить зобов’язати провести нарахування та виплатити суму недоотриманих коштів.

  У судове засідання позивач не з»явилась, у позовній заяві просить слухати справу у її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. З скерованого до суду обґрунтованого заперечення слідує, що відповідач проти позову заперечує, вважає, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім того, змінами внесеними у 2008 р. до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що дітям війни до пенсії чи державної соціальної допомоги виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений законодавством та не наведено суду жодної поважної причини для його поновлення. Вважає позов безпідставним, просить відмовити у задоволенні такого.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1 і підпадає під категорію «дитина війни», що підтверджується копією паспорта громадянина України. (а.с.3)

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України –усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно –правовими актами.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було обмежено, у зв’язку з чим, відповідач не проводив нарахування та доплату позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

        Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. У частині другій цієї статті вказано, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

      Положення ч.3 ст.28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.  

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

При цьому відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині  нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії  за період з 01.01.2009 р. по  12.07.2010  р. включно слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду доказів пропуску вказаного терміну з поважних причин. Посилання позивача на її необізнаність у законодавстві, неповідомлення про належні виплати суд знаходить необґрунтованими, з врахуванням того, що рішення Конституційного Суду було опубліковане 27.07.2007 року, відтак особа з цього часу повинна була дізнатись про порушення своїх прав та у встановлений законом строк звернутись до суду.

Тому підлягають до задоволення лише вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу недоплачену надбавку до пенсії з 13.07.2010 р.  по дату винесення постанови 18 березня 2011 р.

Оскільки визначення розміру такої надбавки до пенсії  покладається на відповідача, тому суд не може взяти до уваги розрахунок заборгованості по цій доплаті визначений позивачем та стягнути їх, а тому   вимоги задовольняє частково і покладає обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату позивачу за вказані вище періоди надбавки до пенсії, виходячи із розміру встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи те, що позовні вимоги про нарахування та виплату позивачу недоотриманої надбавки до пенсії з 13.07.2010 р. по 18.03.2011 р. є  підставними та підлягають до задоволення, суд  вважає за необхідне визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

Керуючись ст.ст. 10, 11, 17-19, 21, 99, 105, 158–163, 162 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд,  –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 13 липня 2010 року по 18 березня 2011 року (по день прийняття постанови у справі).   

Зобов»язати Управлінння Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1  з 13 липня 2010 року по 18 березня 2011 року (по день прийняття постанови у справі) із врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

            На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду з дотриманням порядку та строків, що передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя:                                                                       Леньо  С.  І.