2-1850/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 червня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гірник Т.А

при секретарі - Попович Х.І.

з участю представника позивача Агрофірми «Проовесінь»- ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3 –ОСОБА_4

представника третьої особи Львівської міської ради - ОСОБА_5

представника третьої особи Личаківської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ВАТ «Агрофірма «Провесінь»до ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити дії, зустрічний позов ОСОБА_3 до ВАТ «Агрофірма «Провесінь», третіх осіб Львівської міської ради, Личаківської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова, Державної екологічної інспекції в Львівській області про захист права власності, зобов’язання припинити експлуатацію трубопроводу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд  

В С Т А Н О В И В :

Позивач ВАТ «Агрофірма «Провесінь», інтереси якої за належною довіреністю від 27.10.2010 року, що на а.с. 14 представляє ОСОБА_2, звернулось з позовом до відповідачки  ОСОБА_3, як власника та користувача земельних ділянок АДРЕСА_1, з вимогами не чинити перешкод у проведені ремонтних робіт по ліквідації аварії каналізаційного колектора в частині, що проходить по земельній ділянці відповідача та зобов’язати не чинити перешкод у виконанні ремонтних робіт у випадку необхідності  проведення таких у подальшому. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав. Мотивує тим, що на балансі позивача знаходиться каналізаційно-насосна станція /КНС/, через яку здійснюється перекачування каналізаційних стоків з мікрорайону. Приблизно в кінці літа –початок осені 2010 року в частині, що проходить через земельну ділянку відповідача сталась аварія, для ліквідації якої необхідний доступ до земельної ділянки відповідачки. Однак остання  до ділянки не допускає, що унеможливлює виконання робіт. Тому просить зобов’язати відповідачку не чинити перешкод у проведені таких робіт, забезпечивши доступ працівників для усунення аварії. Оскільки ближчим часом не планується перенесення трубопроводу, то при необхідності доступ до такого також повинна забепечити відповідач, про що також просить вирішити. В підтвердження вимог покликається на плани, приписи, листи та інші долучені до справи докази, які просить вважати вичерпними в підтвердження позову.                  

Відповідач, інтереси якої за довіреністю, копія якої на а.с. 39 представляє ОСОБА_4  проти первісного позову заперечила, подала зустрічний позов. Просить захистити право власності на земельні ділянки, зобов’язати агрофірму припинити експлуатацію каналізаційного  трубопроводу і винести його за межі земельної  ділянки, а також відшкодувати матеріальні та моральні збитки, спричинені зволіканням у проведені робіт належним чином та знищенні насаджень на земельних ділянках. В судовому засіданні представник відповідачки пояснив, що напірний каналізаційний трубопровід не придатний для використання, знаходиться в аварійному стані, а тому не може експлуатуватися. Оскільки неодноразово, у тому числі у квітні, травні 2010 року уже мали місце аварії у виді прориву трубопроводу неподалік ділянок відповідачки   та восени 2010 року у місці ділянки, котра передана у користування і межує з ділянкою переданою у власність, неодноразово звертався до позивача та у Львівську міську раду, інші служби з заявами про вирішення питання перенесення трубоводу за межі ділянки. Трубопровід є зношеним, а крім того, з врахуванням його будови в 70-х роках, не спроможний пропускати таку кількість нечистот, які проходять через нього з врахуванням побудованих агрофірмою житлових будинків. Оскільки відповідачкою ділянки використовуються для вирощування городини, фруктових дерев, то проривами трубопроводу порушуються права власника на  використання земельної ділянки, тому просить зобов’язати агрофірму припинити експлуатацію трубопроводу та  вивести такий за межі ділянки, а також компенсувати шкоду, що спричинена пошкодженням керамічного каменю, який використаний для облагородження подвір’я в сумі 1200 гривен та за знищені насадження полуниці та городини на суму 2 000 гривен, в цілому відшкодувати 3 200 гривен. Також стягнути 25 000 гривен моральної шкоди, котра спричинена   хвилюваннями по причині виникнення загрози життю та здоров’ю, що спричинено періодичними витоками нечистот на ділянки, що створює неприємний запах. В підтвердження позову покликається на документи про право власності та користування земельними ділянками, плани таких, переписку із позивачем та іншими службами, показання свідків, фотознімки, як на вичерпні докази.  

Представник Агрофірми «Провесінь»проти зустрічного позову заперечив, мотивуючи тим, що оскільки ОСОБА_3 перешкоджає у допуску позивача до виконання робіт, то позивач  не може нести будь-яку відповідальність за створені аварією незручності. Крім того, доказів  обґрунтованості сум, визначених як шкода майнового та немайнового характеру - не подано.

Представник третьої особи по зустрічному позову Львівської міської ради ОСОБА_5 за довіреністю, що на а.с. 51, висловився у підтримання позиції ВАТ «Агрофірма  «Провесінь», просить врахувати цільове призначення земельних ділянок ОСОБА_3 та в кінцевому вирішити спір на розгляд суду.

Представник третьої особи по зустрічному позову Личаківської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова ОСОБА_6 за довіреністю, що на а.с. 52, підтримав вимоги зустрічного позову. Просить врахувати, що агрофірмою не виконано приписи і не проведено роботи по відверненю наслідків аварії. Такі приписи видано за наслідками перевірок звернення ОСОБА_3

Представник третьої особи - Державної екологічної інспекції  в Львівській області в судове засідання не з’явився, належно повідомлений про судове засідання, про що до справи долучено розписку про отримання 06.06.2011 року повідомлення про судове засідання. Заяв про  відкладення справи не скеровано, поважну причину незабезпечення представництва не повідомлено. Враховуючи, що у справі є листи, із яких можна зробити висновок про ставлення третьої особи до обставин, що перевіряються та  з’ясовуються, а також, що позиція цього  органу не може спростувати висновків суду, суд вважає можливим прийняти рішення у відсутності вказаної третьої особи по зустрічному позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши докази, на які сторони посилаються, суд вважає, що первісний позов слід задоволити, у зустрічному  відмовити, виходячи з таких мотивів.

З долучених до справи копій Державного акту на право приватної власності на землю та  Державного акту про право постійного користування землею убачається, що відповідач на законних підставах володії двома суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_1, цільове призначення яких –для обслуговування будинку /а.с.28-29/.

Ст. 91 Земельного кодексу України передбачає обов’язки власника земельної ділянки, у  тому числі додержання вимог законодавства про охорону довкілля. Аналогічна вимога регламентована ст. 96 Земельною кодексу України для землекористувачів.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»регламентовано пріоритетність вимог екологічної безпеки.

В судовому засіданні, у тому числі з пояснень представника ОСОБА_3 з посиланням на  викопіювання плану та плану земельної ділянки, котра у користуванні довірительки, встановлено, що саме по всій довжині такої проходить трубопровід, на якому і сталась аварія, про яку йдеться у позові. Такий трубопровід до вводу до мережі центрального каналізаційного відведення обслуговується позивачем, що не оспорюється сторонами та третіми особами /а.с.29 зворот, 38/.

З долученого до справи листа в.о. головного державного санітарного лікаря району на ім’я відповідачки ОСОБА_3 від 10.08.2010 року на її звернення, повідомлялось про проведення перевірки та підтвердження факту аварії каналізаційного водопроводу на земельній ділянці і  скерування припису агрофірмі щодо встановлення причин та ліквідації аварії /а.с.35/.

З копії акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 27.08.2010 року  убачається, що на час складання акту припис від 10.08.2010 року агрофірмою не виконаний /а.с.36/. Слід звернути увагу, що у такому приписі вказано саме про необхідність встановлення причин аварії та ліквідація такої на присадибній ділянці гр. ОСОБА_3, а не виведення  трубовпроводу за межі ділянки /а.с.49/.

З листів  від 16.11.2010 року в.о. голови правління агрофірми відповідачу ОСОБА_3 убачається, що підприємство зверталось з проханням надати доступ для проведення ремонту до ділянки, однак такий відповідачем не було забезпечено. Отримання такого повідомлення довірителькою не заперечив її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні /а.с.6, 7/. Про такі протиправні дії відповідачки позивач повідомляв у тому числі санітарно-епідеміологічну станцію м. Львова листом від 18.11.2010 року, куди із скаргами зверталась відповідач. У цьому листі позивач зазначав про намір виконання робіт з врахуванням побажань користувача земельної ділянки, вручну без залучення техніки /а.с.8/. Аналогічний зміст повідомлення агрофірми в прокуратуру району, куди також із скагою зверталась відповідач /а.с.9-10/.

Враховуючи сплив часу, протягом якого агрофірма з вини відповідачки не може  приступити до виконання нагальних ремонтних робіт, виконати припис третьої особи, підприємство з метою врегулювання спору зверталось до органів місцевого самоврядування з проханням втрутитись у ситуацію, оскільки протиправні дії відповідачки можуть призвести до  вкрай негативних наслідків для екології та санітарного стану мікрорайону /а.с.11, 12, 49, 50/.

Суд не може погодитись з позицією представника відповідачки ОСОБА_3 про те, що ремонт колектора нічого не змінить, а тому зобов’язати агрофірму вивести такий за межі  ділянки, про що також неодноразово твердили у зверненнях в різні інстанції. Така позиція не підтверджена жодними технічніми висновками, є виключно суб’єктивним баченням відповідачки вирішення питання. Звернення з цього приводу начальника Державної екологічної інспекції до міського голови листом від 21.08.2010 року щодо вирішення питання подальшого використання напірного колектора і у тому числі по причині проходження трубопроводу від такого по приватній ділянці відповідачки –залишилось без реагування, оскільки представник Львівської міської ради в судовому засіданні висловив позицію про необхідність вирішення питання саме агрофірмою / а.с.13, 31-32, 37/.

Показання свідків за клопотанням представника відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, котрі підтвердили факти прориву трубопроводу неодноразово та останній раз на ділянці  відповідачки, а також долучені представником ОСОБА_3 фотознімки, які підтверджують такі обставини –не спростовують висновків суду.

Встановлено, що необхідність у виконанні робіт по встановленню причин прориву трубопроводу та ліквідації аварії є, для цього необхідно мати доступ до земельних ділянок, котрі у власності та користуванні відповідачки, у чому остання чинить перешкоди, які слід усунути, задоволивши вимоги агрофірми. Оскільки на даний час не стоїть питання  перенесення трубопроводу за межі ділянок ОСОБА_3, то останню слід на майбутнє зобов’язати не чинити перешкод позивачу у доступі до ділянок з метою втручання у КНС.

Щодо вимог зустрічного позову, то враховуючи цільове призначення земельної ділянки – для обслуговування будинку, а також відсудність доказів спричинення матеріальних збитків, відсутність доказів про те, що у таких є вина агрофірми –вимоги зустрічного позову  про захист права власності, відшкодування шкоди слід відхилити. Оскільки не доведено вини у спричиненні моральних страждань ОСОБА_3, в тому числі не доведено протиправних дій, за наявності яких зі сторони агрофірми такі страждання могли бути перенесені ОСОБА_3, суд відмовляє у позові в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи наведені вище мотиви про голослівність тверджень ОСОБА_3 про те, що ремонтні роботи по ліквідації аварії не вирішать питання належної роботи КНС , а також про відсудність доказів про можливість перенесення трубопроводу за межі ділянок ОСОБА_3, суд і в цій частині  вимоги зустрічного позову відхиляє, як безпідставні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 81, 91 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 22, 23, 373 ч. 4, 1166, 1167 ЦК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про охорону навколишнього природного середовища», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ВАТ «Агрофірма «Провесінь»до ОСОБА_3 задоволити.

Зобов’язати  ОСОБА_3 надати доступ працівникам забезпеченим ВАТ «Агрофірма «Провесінь»до земельної ділянки, що АДРЕСА_1  для виконання робіт по ліквідації аварії каналізаційного колектора у необхідному для цього місці та не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки у подальшому для виконання ремонтних робіт каналізаційно-насосної станції.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ВАТ «Агрофірма «Провесінь», третіх осіб Львівської міської ради, Личаківської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова, Державної екологічної інспекції в Львівській області про захист права власності, зобов’язання припинити експлуатацію трубопроводу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення за безпідставністю вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області у порядку та строки, передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України

          Суддя                                                                                          Гірник Т.А