Справа № 33ц-203/07 Головуючий у І інстанції - Старовойт Г. С..
Категорія: 33 Доповідач - Русинчук ММ.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007року місто Луцьк
Колегія судців з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
Лончука В.Г., Расевича СІ, Русинчука М.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Синявської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Збаразької районної державної адміністрації про визнання недійсним розподілу земельних ділянок та визнання права за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 6 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 2 грудня 2004 року,
встановила:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Синявської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. про визнання недійсним розподілу земельних ділянок та визнання права на них, посилаючись на те, що рішенням сесії Синявської сільської ради № 103 від 8 квітня 2000 року їм надано в тимчасове користування і виділено в натурі земельні ділянки на полі № 8 і дозволено виготовити акти на право приватної власності на землю. Рішенням сесії Синявської сільської ради, відповідно до протоколу засідання комісії по жеребкуванню з метою складання угоди про розподіл земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів с Синява від 29 травня 2003 року, їм надані земельні ділянки № 534-537, а ділянки №№ 527-530, які вони використовують з 2000 року надані відповідачам. У зв'язку з наведеним, враховуючи зміни і доповнення до позовних вимог, просили визнати недійсним п. 5 рішення Синявської сільської ради від 30 травня 2003 року «Про затвердження протоколів комісій по розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів КПГ ім.Шевченка та протокол засідання комісії по жеребкуванню від 29 травня 2003 року в частині закріплення за ними земельних ділянок №№534-537 та визнати за ними право на одержання у власність земельних ділянок №№ 527-530, що біля с.Синява, за схемою поділу поля № 14. Крім того, просили визнати недійсними сертифікати на право на земельні частки (паї), видані 16 вересня 1997 року відповідачам ОСОБА_3. та ОСОБА_5
Рішенням Збаразького районного суду від 6 жовтня 2004 року позов задоволено частково. Постановлено визнати незаконними пункт 5 рішення п'ятої сесії Синявської сільської ради Збаразького району від 30 травня 2003 року «Про затвердження протоколів комісій по розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів КПГ ім. Шевченка» та протокол засідання комісії по жеребкуванню з метою складання угоди про розподіл земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів с Синява Збаразького району
від 29 травня 2003 року в частині розміщення земельних ділянок ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_2. та ОСОБА_8. у відповідності до проекту поділу на земельні частки (паї) під №№ 534-537. Крім того, визнано за позивачами право на отримання у власність земельних ділянок на полі № 14 біля с Синява Збаразького району під №№527-530 у відповідності до проекту поділу земель на земельні частки (паї) по Синявській сільській раді Збаразького району Тернопільської області та зобов'язати Збаразьку районну державну адміністрацію Тернопільської області передати у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки з видачею їм відповідних державних актів на право приватної власності на землю. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 2 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційні скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. просять скасувати вказані судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельних сертифікатів на 4 земельні частки (паї) КПГ ім. Шевченка с Синява Збаразького району.
У відповідності до п. 1 ст. З Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням сесії Синявської сільської ради №№ 81 -86 від 29 лютого 2000 року позивачам надано дозвіл на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю та погоджено передачу в натурі спірних земельних ділянок на полі № 8 ( в даний час це поле № 14).
Рішенням сесії цієї ж ради № 103 від 8 квітня 2000 року позивачам зазначені земельні ділянки надано в тимчасове користування.
Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
З протоколу зборів громадян, власників сертифікатів на земельну частку (пай) на території Синявської сільської ради Збаразького району від 8 квітня 2003 року вбачається, що спірні земельні ділянки в числі інших вилучені із жебракування, яке відбувалося між власниками земельних сертифікатів, для надання громадянам, які ними користувались.
Судами встановлено, що зазначені рішення сесії Синявської сільської ради та рішення зборів власників сертифікатів не скасовувались і не змінювались, а причиною надання позивачам спірних земельних ділянок в тимчасове користування стала неможливість філії інституту землеустрою, з якою позивачі уклали договір на проведення робіт з виготовлення їм державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, в короткий термін виготовити документацію на право приватної власності на землю. Також встановлено, що спірні земельні ділянки відведено позивачам в натурі, а правовстановлюючі документи вони ще не отримали з причин, що від них не залежали.
Отже, вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це стверджується матеріалами справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень відсутні.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 6 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 2 грудня 2004 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.