Справа № 33ц-144/07                                                                                      Категорія - 10

Головуючий в 1 інстанції : Підлісна І.М.

Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем                                                                 України

7 червня   2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі :

Лончука В.Г., Завидовської - Марчук О.Г., Мудренко Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільсь­кій області про надання житла та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою пози­вача ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 30 листопада 2004 року, -

встановила :

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рі­шення Тернопільського міськрайонного суду від 23.09. 2004 року, залишене без зміни ухва­лою апеляційного суду Тернопільської області від 30.11. 2004 року, яким в позові ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопіль­ській області про надання житла та стягнення моральної шкоди відмовлено.

5 квітня 2007 року справу передано для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України до апеляційного суду Волинської області відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судо­устрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року №697-V.

Ухвалою судді колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апе­ляційного суду Волинської області від 29 травня 2007 року за касаційною скаргою ОСОБА_1   відкрито касаційне провадження.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 покликається на порушення су­дом норм матеріального права, в зв»язку з чим ставить питання про скасування постановле­них у справі судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 08.08.1994 року перебував на об­ліку для отримання житла зі складом сім»ї 4 особи, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії. 25.11.1996 року йому, внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням слу­жбових обов»язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановили 3-ю групу інвалідності і він віднесений до 1 -ї категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката­строфи і сім»я його складалась вже з 5 осіб. В 2001 році він отримав однокімнатну квартиру за рахунок коштів Фонду «Чорнобиль». На момент проведення спільного засідання адмініс­трації та житлово - побутової комісії (ЖПК) УМВС України в Тернопільській області 27.11.2003 року про попередній розподіл квартир новозбудованих будинків по вулицях Протасовича, Шептицького та Будного в м.Тернополі, ОСОБА_1 перебував на обліку для

отримання житла громадян, які користуються правом позачергового . (Утримання житлових приміщень під №9, складом сім»ї 5 осіб, на підставі того, що він є ліквідатором наслідків Чо­рнобильської катастрофи першої категорії і забезпечений житлом менше 6,0 м2 житлової площі. Згідно вищевказаного рішення адміністрації та житлово - побутової комісії УМВС України в Тернопільській області на позачергову чергу виділено 10% квартир, а саме - три­кімнатну та однокімнатну по вул. Шептицького. Чотирикімнатна квартира на позачергову чергу не розприділялася. Трикімнатну квартиру, житловою площею 40,95 м2 в будинку №1 по вул. Шептицького виділено згідно вказаної черги, а однокімнатну - ОСОБА_2., який перебував на даній черзі під №10 на підставі рішення зборів трудового колективу від 18.11.2003 року у відповідності до п.39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшен­ня житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР із зняттям з квартирно­го обліку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що права та інтереси позивача не порушені, оскільки лише в повноваження адміністрації та житлово - побутової комісії УМВС України в Тернопільській області входить вирішувати питання щодо кількості виділення житлових приміщень на позачергову, першочергову та загальну черги і 38 квартир, що розприділялись на ці черги, побудовані за кошти МВС.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рі­шення без змін.

Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є непра­вильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи , що рішення судів ухвалені з додер­жанням норм матеріального та процесуального права, а підстави для обов»язкового скасу­вання судового рішення, передбачені ч.1 ст.338 ЦПК України, відсутні.

Наведені у касаційній скарзі доводи, висновки судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу позивача ОСОБА_1  відхилити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.09.2004 року та ухвалу апе­ляційного суду Тернопільської області від 30.11.2004 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.