Справа № 2-а-7991-2011

                                              П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2011 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді В.Р. Гладуна,

при секретарі –О.В. Оганянц,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Слов’янську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області, про визнання неправомірними дій про відмову у перерахунку додаткової пенсії, як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та перерахунок додаткової пенсії, -

         ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, про перерахунок додаткової пенсії, обґрунтував свої вимоги тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. З 1.11.2006 року стоїть на обліку у відповідача, як одержувач додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На даний час йому виплачується додаткова пенсія, в розмірах, які не відповідають нормам діючого законодавства України.

Просить визнати дії УПФУ в м. Слов’янську Донецької області протиправними про відмову в перерахунку розміру його додаткової пенсії у відповідності з діючим законодавством України та зобов’язати УПФУ в м. Слов’янську Донецької області у відповідності до ст.ст. 51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зробити перерахунок його додаткової пенсії - 30 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 01.11.2006 року.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, направив в адресу суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області позов не визнало в повному обсязі. Звернулось за заявою про слухання справи у їх відсутність.

При цьому обґрунтовували відмову тим, що позивач вимагає встановлення йому додаткової пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлено ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абзацу першого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  встановлюється законом. При цьому частиною третьої цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом першим ч. 1 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів, призначених згідно з цим Законом. Тобто, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею для визначення розмірів пенсії, у т.ч. і відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і »Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мають рівну юридичну силу, відсутні підстави для застосування норм, зазначених в першому, ігноруючи норми іншого. Крім того, просять застосувати ст. 100 КАС України щодо позовних вимог позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку письмового провадження, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

ОСОБА_1 належить (віднесений) до третьої категорії як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.11.2006 року отримує додаткову пенсію в УПФУ в м. Слов’янська, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

7 жовтня 2010 року позивачу стало відомо, що його права порушені з моменту призначення йому додаткової пенсії та він, відповідно, звернувся до УПФУ з заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 9).

На заяву від 7.10.2010 року заступник начальника Управління - начальник відділу пенсійного забезпечення, листом № 376/Л-10-01-04 від 21.10.2010 року відмовила позивачу у призначенні зазначеної додаткової пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку.

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-їУ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 28 цього закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму (статтю 42 доповнено новою частиною третьою згідно із законом України від 23.12.2004 року № 2291 - ІУ, у зв’язку з чим частину третю вважати частиною четвертою). А згідно зі ст. 46 ч. 2 Закону № 229-ІУ нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації витрати частини доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розділ 8 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій та компенсацій особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності 01.11.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність

Згідно ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Прожитковий мінімум  для осіб, що втратили працездатність на 2010 р. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI встановлено з 01.12.2010 –734 грн.

Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI, що набрав чинності з 1.01.2011 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784  гривні, з 1  грудня - 800 гривень.

Таким чином, для позивача як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За вимогами частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд враховує, що для даних спірних правовідносин строки звернення до суду та застосування наслідків передбачених статтею 100 КАС України, починають діяти з 09.09.2010 року, тобто з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України у справі № 1-40/2010 від 09.09.2010 року стосовно підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами.

Суд вважає, що позивач належним чином не обґрунтував поважність причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого права, вважає, що позивач мав можливість дізнатися раніше про порушене своє право, крім того, будь-яких перешкод для цього у нього не було, зазначена інформація не була закритою, є загальнодоступною.

Крім того, суд звертає увагу, що період за який вимагає про відновлення свого порушеного права позивач, були періоди дії різних за своїм часом строку звернення до суду, строку давності, положень норм як КАС України, так і норм ЦПК України. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково оприлюднюються.

Позивач звернувся до суду під час дії нових вимог законодавства, які стосуються строку звернення до суду та наслідків такого пропуску.

Суд вважає, що в даному випадку, з урахуванням приписів положення частини 2 статті 5 КАС України, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюються відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

Суд, вважає, що в даному випадку порушене право позивача підлягає захисту в межах шестимісячного строку, що передувало строку звернення до суду, а отже, позовні вимоги позивача за період з 1.11.2006 року по 30.11.2010 року підлягають залишенню без розгляду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закони України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про державний бюджет на 2011 рік», якими встановлено прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність на 2010 - 2011 роки.

Згідно ст. 16 Конституції України, подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийняття нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Ухвалюючи судове рішення, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3 частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19,статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване або звужене.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 року громадяни, віднесені до 1,2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2,6,7.8,9,104,105,106 КАС України, суд –

       ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області про відмову в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю згідно ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області перерахувати додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- ОСОБА_1 з 01 грудня 2010 року по 31 травня 2011 року із розрахунку 25 процентів від мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Іншу частину позовних вимог - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                                       В.Р. Гладун