Справа № 2-а-509/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 03.06.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

                    головуючого –судді:                    Троян Н.А.,

           при секретарі:                                    Смиковій Ю.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про стягнення допомоги  «дітям війни», суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі (далі УПФУ), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплати підвищення до пенсії, зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2007-2010 роки.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона має статус „дитина війни” і тому у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач у 2007-2010 роках таке підвищення до пенсії не проводив, так як дія ст. 6 вищезазначеного Закону була зупинена на 2007  рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року. У 2008 році розмір підвищення до пенсії , який було виплачено , складав 10% мінімальної пенсії за віком, так як ст. 6 Закону була викладена Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в іншій редакції.

Вважає, що після прийняття 09.07.2007 року та 22.05.2008 року Конституційним Судом України рішень про визнання неконституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити пенсію у розмірі, передбаченому законодавством.

На звернення до відповідача з цього приводу, позивач отримала відмову.

Від позивачки в судове засідання надійшла заява (а.с.14), просить слухати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду  письмові заперечення проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, окрім того позивачу виплачувалася надбавка до пенсії.

Дослідивши наявні у справі докази,заперечення відповідача, суд вважає, що адміністративний позов за період з 12.07.2009 року по 31.12.2010 року підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням. Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ в м. Нікополі.

Відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий 18.11.2004 р. і набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах   у   межах   асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розміри мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проте, судом було встановлено, що УПФУ в м. Нікополі будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплату такого підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в періоди з 12.07.2009 року по 31.12.2010  року безпідставно не здійснювало.

          Тому суд вважає, що дії УПФ України в м. Нікополі щодо не здійснення позивачу перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 12.07.2009 року по 31.12.2010  року є неправомірними, а тому відповідач повинен зробити позивачу перерахунок щомісячної  державної соціальної допомоги та провести відповідні виплати відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 12.07.2009 року по 31.12.2010  року.

Що стосується вимог позивача здійснювати виплату пенсії в перерахованому розмірі в майбутньому, то вони не можуть бути задоволені з огляду на наступне: відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, є безпідставним.

                    Керуючись ст.ст. 99, 159, 161,183-2 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі здійснити перерахунок та забезпечити виплату підвищення до пенсії за період з 12.07.2009 року по 31.12.2010 року задовольнити.

2.          Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ОСОБА_1 - неправомірними.

3.          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі перерахувати  ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 12.07.2009 року по 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.

          В іншому відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя:Н. А. Троян