ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"04" вересня 2006 р. Справа № 15/226
Господарський суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Федоренко Ю.В.,
при секретарі - Мельниченко А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Бурковський Л.Г. –голова обласної організації,
від відповідача – Дробот О.В., дов. від 01.02.06, 04.09.06 –не з”явилась,
розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу
за ПОЗОВОМ: Чернігівської обласної організації Партії Зелених України,
м. Чернігів, вул. Кирпоноса,12.
До ВІДПОВІДАЧА: Чернігівської обласної державної адміністрації,
м. Чернігів, вул. Шевченка, 7.
Про зобов”язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про зобов”язання відповідача вчинити дії щодо здійснення держаного контролю за охороною навколишнього середовища, а також прийняти відповідні заходи по відшкодуванню шкоди, заподіяної порушенням чинного законодавства, по очищенню забрудненої території від паливно мастильних матеріалів.
Позов мотивовано актом № 72 від 22.04.04 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, розрахунком суми збитків, рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.05 по справі № 3/550 яким стягнуто з Міністерства оборони України суму збитків, невиконанням рішення суду, не проведенням робіт по ліквідації забруднення, не здійсненням відповідачем державного контролю за охороною навколишнього природного середовища всупереч вимогам ст. 16,21,49 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.
В поданому суду 04.09.06 поясненні з нормативно –правовим обґрунтуванням позивач посилається на те, що відповідачем не проведено жодної робочої наради щодо організації робіт по ліквідації аварії, не залучено до відповідних робіт підприємства та організації, порушенням відповідачем вимог ст. 20 Закону „Про охорону навколишнього природного середовища”,, ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, не здійсненням дієвого державного контролю за ліквідацією забруднення, не направленням звернень до відповідних органів про відшкодування збитків та щодо ліквідації забруднення.
Позовні вимоги представник позивача підтримав і в судовому засіданні.
Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні його представник позов не визнав і пояснив, що не вбачає предмету спору.
У судове засідання 04.09.06 представник відповідача не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 29.08.06.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача –суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державного управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області.
Клопотання мотивовано компетенцією Державного управління екології та природних ресурсів з питання додержання норм екологічної безпеки, організації моніторингу навколишнього природного середовища, наданням інформації суду про стан очищення забрудненої території.
Відповідно до ч.2 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь –який час до закінчення судового розгляду якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов”язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки в ньому не зазначено яким чином рішення по предмету спору може вплинути на права, свободи, інтереси або обов”язки Державного управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області, не вбачається цього також і з матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Частиною 4 ст. 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 №1264 ( далі –Закон № 1264 ) передбачено, що громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об”єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.
Така діяльність позивача передбачена ст. 1.1, 1.4, 1.5 Статуту партії Зелених України.
Відповідно до ст. 16 п. 3 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.99 № 586 ( Далі – Закон № 586 ) місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією та законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за, зокрема, використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля передбачені ст. 21 Закону №586, а саме: місцева державна адміністрація:
1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності;
2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; ( Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003)
3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм;
4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами;
5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;
6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення;
7) організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян;
8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил;
9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях.
Відповідно до статті 34 Закону № 1264 завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.05 по справі № 3|550 стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області 2043841 грн. збитків.
Збитки стягнуті в зв”язку з забрудненням нафтопродуктами підземних водоносних горизонтів на західній та південно –західній околиці м. Прилуки, пов”язаного з функціонуванням складів паливно –мастильних матеріалів, які належать військовій частині А 2816 Міністерства оборони України, що підтверджується також копіями експертного висновку на а.с. 7 -12, розрахунком величини збитків, актом від 22.04.04 № 72.
З мотивувальної частини рішення, зокрема, вбачається, що Міністерство оборони України уклало договір з ПНВП „Валдай” на проведення робіт по очищенню підземного середовища від забруднення нафтопродуктами на території в/ч А 2816 м. Прилуки, роботи проводились на 3 розрізнених ділянках і в 2001 р. були припинені в зв”язку з відсутність коштів фінансувати роботи ПНВП „Валдай”.
Листом від 03.08.06 за № 92 Державне управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області надано інформацію щодо екологічного стану територій військових об”єктів, що знаходяться в Чернігівській області, зокрема, на території в/ч А 2816 в м. Прилуки.
Відповідно до наданої інформації на території військової частини в місцях розташування складів паливно –мастильних матеріалів виявлено забруднення зони аерації грунтів, підземних вод нафтопродуктами, важкими металами та іншими техногенними домішками, які належать до першого класу небезпеки.
Відповідно до генерального договору від 31.01.95 зі штабом тилу ВПС України та договору від 31.01.95 з в/ч А 2816, фірмою „Українська земельна компанія” і ПНВК „Валдай” було розроблено програму ліквідації забруднення нафтопродуктами геологічного середовища і розпочато еколого –геологічні роботи, що включали буріння розвідувальних та експлуатаційних свердловин, а також відкачування легких нафтопродуктів. У 1997 році НДЦ „Водоекологія” була запропонована технологія нормалізації екологічного стану території шляхом видобування та очищення підземних вод. Роботи виконувало ПНВП „Валдай”.
За даними ПНВП „Валдай” за період з 1997 р. по 2001 р. було вилучено зі свердловин 2 280 куб. М ( або 1 824 тони ) нафтопродуктів, але зовсім не велися роботи по припиненню негативного впливу на довкілля важких металів та ряду компонентів реактивного палива. Тобто, на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації грунтів знаходиться 17 971 тонна нафтопродуктів ). В останні роки всі роботи по ліквідації забруднення призупинені.
Ліквідаційні роботи протягом 2003 –2004 років на об”єктах стратегічного аеродрому генеральним підрядником ( Рейтон Текнікал Сервісез Компані ) або субпідрядними організаціями ( Центральне спеціалізоване будівельне управління МО України ) не проводилися.
Силами військової частини здійснено повне або часткове розбракування деяких будівель і споруд. Роботи по ліквідації захисних обвалувань, природоохоронні заходи не виконувалися.
Отже, переліченими вище доказами встановлено факт забруднення природного середовища, тобто вже вчинено дії щодо здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища, встановлено факт забруднення, визначено розмір заподіяної шкоди, і з позовних заяви та пояснень представника позивача незрозуміло які ще дії повинен здійснити відповідач щодо здійснення такого контролю.
Крім того, з цих же доказів вбачається, що до ліквідації наслідків по забрудненню природного середовища залучено Міністерство оборони України, військова частина, підприємства, укладено відповідні договори, проводились роботи по очищенню території які на даний час призупинені в зв”язку з відсутністю фінансування, тобто прийняті відповідні заходи по очищенню забрудненої території.
В позовній заяві не зазначено про те, що цих заходів недостатньо та не перелічено які конкретно додаткові заходи повинен здійснити відповідач по очищенню забрудненої території.
Щодо зобов”язання відповідача прийняти заходи по відшкодуванню шкоди слід зазначити наступне.
Нанесені збитки стягнуті за рішенням суду на користь Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник ( ст.11 Закону України „Про виконавче провадження ).
Отже, нанесені збитки підлягають стягненню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження” яким не надано права місцевим державним адміністраціям проводити будь –які дії, направлені на виконання рішення суду.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 20 Закону №1264 суд до уваги не приймає, оскільки останній не є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органом на місцях.
На підставі викладеного у позові слід відмовити повністю.
Разом з тим не заслуговують на увагу і заперечення позову відповідачем, оскільки предметом спору по справі є зобов”язання відповідача виконати вимоги ст. 16, 21 Закону № 586.
Керуючись ст. 158 - 163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Відмовити в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи –Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області.
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова підписана 07.09.06.
Суддя Ю.В.Федоренко