07.06.2011    

Справа №    2-а-3169/11   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський

 Суддя Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Гладій Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець –Подільському про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату пенсії, -

встановив:

             19 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до  управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець - Подільському про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій. У своїй позовній заяві позивач зазначив, що він  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи захворювання, яке пов'язане з роботами по  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої обчислений в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом. Тому позивач просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Кам’янець Подільському провести перерахунок основної пенсії як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком із застосуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 грудня 2010 року і виплачувати її в подальшому.

           Відповідач, отримавши 24 травня 2011 року копію ухвали про відкриття скороченого провадження, письмових заперечень чи заяву про визнання позову не надіслав, тому суд розглядає справу на підставі наданих позивачем доказів.

          Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з роботами по  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 16.05.2006 року позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету  Міністрів України і складає 1240 грн. 00 коп. та включає: 1090 грн. 50 коп. –розмір пенсії, 150 грн. 00 коп. –додаткова пенсія.      

           Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

             Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення зазначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

             В силу ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до чинної на час спірних правовідносин ст. 50 Закону України "Про статус  і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.   

           Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

З огляду на викладене, позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі, не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.   

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

  З огляду на викладене, суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст. 50 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».   

            Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом «Про Державний бюджет України»і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.   

            Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» статті 50 та 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у новій редакції не викладені та їх дію не зупинено.

            Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»з 01.01.2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає 695 грн., з 01.04.2010 року –706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.

 Згідно з ч. 3 ст. 67 означеного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.   

          На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що слід зобов’язати відповідача провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату  пенсії  у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова) на місяць, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01.12.2010 року по день припинення такого права з врахуванням виплачених сум, визнавши дії неправомірними.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 5, 7- 9, 11, 14, 17-19, 158, 183-2, 186 КАС, суд

постановив:

           Позов задовольнити.

           Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець –Подільському щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії в менших розмірах, ніж встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 грудня 2010 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець - Подільському здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії  у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова) на місяць, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01 грудня 2010 року по день припинення такого права.

            Постанова підлягає негайному виконанню, однак на неї може бути подано сторонами  апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кам’янець–Подільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня   отримання її копії.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду          Л.  М.  Гладій