Справа № 2-а-2129/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

у порядку скороченого провадження

03 червня 2011 року, 14.30 годин                         м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі головуючого судді Вохмінової О.С. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії, зобов`язання провести перерахунок і виплату підвищеної пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зобов`язання виплачувати підвищену пенсію в подальшому, -

в с т а н о в и в :

Позивач, будучи інвалідом війни 1 групи, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області і просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати пенсії, а також виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю; зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії і виплату з урахуванням підвищення пенсії на 400 % мінімальної пенсії за віком з 18.11.2010 року відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(у редакції до 01.01.2006 року) з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян; зобов`язати в подальшому проводити перерахунок і виплату пенсії в зв`язку із встановленням більших розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян до закінчення права на таке підвищення пенсії. Мотивував вимоги тим, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким визначено, що з 01.01.2006 року підвищення пенсії інваліду війни 1 групи становить 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, обмежене його право на отримання підвищеної пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, тому застосування цього Закону є неправомірним та суперечить Європейській Конвенції.    

Відповідач надав суду заперечення проти позову, згідно яких ОСОБА_1 було здійснено підвищення до пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру 19,91 грн., що встановлений Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». 05.10.2005 року  в зв`язку з прийняттям змін до вищевказаного Закону, ОСОБА_1 було здійснено перерахунок доплати до пенсії виходячи із 50% прожиткового мінімуму і з 01.07.2010 року він отримує 345,50 грн. Таким чином, Закон України від 05.10.2005 року не суперечить Конституції України, оскільки не звужує змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Вимоги щодо подальшого перерахунку пенсії у зв`язку із встановленням нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян не підлягають задоволенню, оскільки права позивача в майбутньому порушені не були.     

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2007 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян і отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року.

Основний розмір пенсії ОСОБА_1 –100% грошового забезпечення та складає 2799,88 грн., крім того, йому щомісячно виплачується підвищення до пенсії як інваліду війни 1 групи –382 грн., державна соціальна допомога на догляд інваліду війни 1 групи –383 грн., щомісячна державна цільова грошова  допомога –70 грн., надбавка до пенсії за особливі заслуги перед Україною –229,20 грн.

Підвищення до пенсії позивач отримує відповідно до Закону України №2939 від 05.10.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким передбачено, що з 01.01.2006 року розмір підвищення для інвалідів війни 1 групи становить 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»( у редакції до 01.01.2006 року) та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(у редакції до 01.01.2006 року) щодо проведення підвищення пенсії як інваліду війни 1 групи на 400 % мінімальної пенсії за віком, що встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суперечать вимогам пенсійного законодавства і застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з Законом «Про загальнообов`язковедержавне пенсійне страхування» (ч. 3 ст. 28 Закону).

Позивачу виплачувалась оспорювана надбавка виходячи з встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року розміру мінімальної пенсії за віком –19,91 грн., починаючи з 01.10.2003 року і до прийняття Закону України №2939 від 05.10.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів  або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Отже, суд прийшов до висновку про відсутність у позивача права на отримання підвищення пенсії, як інваліду війни 1 групи, виходячи із 400% розміру мінімальної пенсії за віком  

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не порушувало законних прав і свобод позивача, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 75 Конституції України,  

Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року, Законом України №2939 від 05.10.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 17, 183-2 КАС України, суддя - 

п о с т а  н о в и в  :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії, зобов`язання провести перерахунок і виплату підвищеної пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зобов`язання виплачувати підвищену пенсію в подальшому –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії через Староміський районний суд м.Вінниці до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.    

          Суддя