Справа № 22-ц-252/11Головуючий у 1-й інстанції Квятковська Л.Й.
Категорія - Доповідач - Хома М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Козака І. О.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду від 24 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов”язання відновити межові знаки, стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов”язання відновити межові знаки, стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на те, що він з відповідачем є сусідами. Згідно рішення Чортківського районного суду від 26.04.1996 року було відновлено межу між їхніми земельними ділянками та встановлено огорожу, яку ОСОБА_1 у 2009 році зруйнував, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду, та захопив частину належної позивачу земельної ділянки площею близько 30 кв.м. У листопаді 2010 року ОСОБА_2 позовні вимоги доповнив, просив зобов”язати ОСОБА_3, земельна ділянка якої також межує із земельною ділянкою позивача, повернути 3 кв.м. захопленої землі згідно з висновком експертизи.
Рішенням Чортківського районного суду від 24 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов”язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні належною йому земельною ділянкою в АДРЕСА_1, повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 40 кв.м. та відновити межові знаки земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 згідно планів забудови та додатку №3 висновку №552 судової земельно-технічної експертизи. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом не вирішено усіх позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4, неправильно відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зруйнування відповідачем огорожі, а також незаконно відмовлено у задоволенні позовних вимог, пред”явлених до ОСОБА_3 Крім цього, суд неправильно вирішив питання про повернення позивачу понесених ним судових витрат, зокрема, стягнув з ОСОБА_5 лише 1000 грн. за проведення експертизи, хоча фактично позивачем оплачено 2 000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом в основу рішення покладено висновок земельно-технічної експертизи, який є суперечливим та хибним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - до часткового задоволення.
Згідно ст. 152 ЗК України, право вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю має власник або землекористувач.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 цього Кодексу визначено документи, які посвідчують право на земельну ділянку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, і з врахуванням висновку судової земельно-технічної експертизи суд прийшов до переконання, що відповідач ОСОБА_1 порушує землекористування ОСОБА_2, а тому останній відповідно до ст. 152 ЗК України вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а це у відповідності до ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового.
Висновок судової земельно-технічної експертизи №552 від 29 жовтня 2010 року, який судом враховано як доказ порушення земельних прав позивача, і згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порушують землекористування ОСОБА_2, колегія суддів оцінює критично, оскільки вихідні дані щодо площі і конфігурації земельної ділянки ОСОБА_2 експертом взято із генерального плану забудови та рішення Чортківської міської ради народних депутатів від 17.12.1993 року. Однак, генеральний план є містобудівною документацією і не є правовстановлюючим документом, що свідчить про площу та конфігурацію земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2
Крім цього, рішення Чортківської міської ради народних депутатів від 17.12.1993 року про передачу безоплатно ОСОБА_2 земельної ділянки, яке взято до уваги експертом та судом як доказ належності позивачу земельної ділянки та її площі, також не є правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивачем ОСОБА_2 не представлено документів, які б посвідчували його право власності чи право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, не представлено жодних земельно-кадастрових документів, з яких вбачались би розміри і конфігурація земельної ділянки, що перебуває у його правомірному користуванні.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0497 га по АДРЕСА_2, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №225118 від 29.01.2008 року.
Таким чином, позивачем не доведено, що він є належним власником чи землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порушують його права щодо користування цією земельною ділянкою.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів прийшла до переконання, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, у справі слід ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 —задовольнити повністю.
Рішення Чортківського районного суду від 24 грудня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 —відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Хома