ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
23.06.2011Справа №5002-21/1793-2011
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6,
про визнання недійсним рішення з розгляду акті про порушення Правил користування електричною енергією.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
02 червня 2011 р.
Від позивача ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 01.08.1997 р.;
Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 329-Д від 22.04.2011 р., юрисконсульт;
23 червня 2011 р.
Від позивача ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 01.08.1997 р.;
Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 329-Д від 22.04.2011 р., юрисконсульт;
Сутність спору: Позивач – Фізична особи – підприємець ОСОБА_1, Нижньогірський район, с. Лиственне, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», у якому просить визнати недійсним рішення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про перерахунок вартості недооблікованої електричної енергії на суму 17252,90 грн., яке оформлене протоколом від 18 квітня 2011 р. № 5886. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
02 червня 2011 р. відповідачем до Господарського суду АР Крим було надано заперечення на позов за № 10/2074 від 02.06.2011 р., у якому відповідач вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у задоволені позову (а. с. 26).
Позивач у судове засідання, яке було призначено на 02 червня 2011 р., з’явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 02 червня 2011 р. з’явився, проти позову заперечував.
У засіданні суду, яке відбулося 02 червня 2011 р., у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23 червня 2011 р.
У засідання суду, яке було призначено на 23 червня 2011 р., позивач з’явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 23 червня 2011 р. з’явився, проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення позивача та представника відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії на підставі договору про поставку електричної енергії № 372, укладеного між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», що не заперечується сторонами.
01 квітня 2011 р. Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» було проведено перевірку дотримання правил користування електричною енергією за адресою: Нижньогірський район, с. Лиственне, за результатами проведення якої був складений Акт № 108528 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, яким зафіксовано, що Споживач (позивач) порушив Правила користування електричною енергією, а саме – виявлена нестійка робота механізму приладу обліку.
18 квітня 2011 р. відбулося засідання комісії з розгляду актів Порушення електричної енергії, за наслідками якого прийняте рішення від 18 квітня 2011 р. яке було оформлено протоколом № 5886, яким позивачу здійснено перерахунок вартості недооблікованої електричної енергії за період з 02.07.2008 р. по 01.04.2011 р. на суму 17252,90 грн., оскільки всередині лічильника знаходився пристрій для заниження показників лічильника.
19 квітня 2011 р. ВАТ «Крименерго» позивачу було виставлено рахунок № 372/55/0411Х1 на сплату 17252,90 грн.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частино 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства убачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 17252,90 грн. вартості недорахованої спожитої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Проте, позивач звернувся з вимогами про визнання спірного рішення недійсним, що не відповідає способам захисту порушеного права, оскільки відповідач не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
Виходячи з викладеного, суд не має підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсним спірного рішення.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24 червня 2011 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 20, 235, 236, 237 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.