справа № 399/870/21

провадження № 2/399/67/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В.

при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться вищезазначена цивільна справа.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приват Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 21.03.2014 року, отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14000,00 грн. що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 22.11.2021 року має заборгованість 15745,95 грн. Отже, позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 15745,95 грн. та судові витрати.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою надіслав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд розглянути позов без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України не заперечує. Клопотання та заяви відсутні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 21.03.2014 року підписав анкету-заяву № б/н, згідно якої виявив бажання на отримання банківських послуг.

У вказаній анкеті-заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, "Умовами та правилами надання банківських послуг" і "Тарифами", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Судом встановлено, що в анкеті-заяві від 21.03.2014 року відсутні будь-які відомості про: розмір наданого відповідачу кредиту згідно укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг, вид отриманої ним кредитної картки (з урахуванням наявності різних кредитних карток типу «Універсальна») та умови кредитування (зокрема, процентна ставка; дата, на яку мають бути погашені нараховані відсотки за користування кредитом; розмір щомісячного платежу за користування кредитними коштами, розміри та порядок нарахування штрафу та пені за порушення договірних зобов`язань).

Укладений між сторонами договір від 21.03.2014 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить також і строку повернення кредиту (користування ним).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, який передбачає чотири види Тарифів в залежності від виду кредитної картки «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ які відповідачем ОСОБА_1 не підписані.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано, на підтвердження досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, копію Паспорту споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 27.08.2020 року, та зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 11.09.2020 року. У даному паспорті зазначено наступну інформацію, зокрема: 1) процентна ставка у пільговий період - 0,00001% річних та процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних - 42 % річних (для карти «Універсальна»), 40,8% річних (для карти «Універсальна ГОЛД») та 36% річних (для карток Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite), а також процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 84.00% річних для картки «Універсальна», 81,60% річних для картки «Універсальна ГОЛД» та 72,00% річних для карток Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite; 2) порядок повернення кредиту із зазначенням кількості та розміру платежів, періодичність внесення; 3) підтвердження відповідача про те, що він ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування.

Згідно інформації, зазначеної у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача по справі ОСОБА_1 , останньому 24.07.2012 року був відкритий картковий рахунок (старт карткового рахунку) із зазначеним у даній довідці номером, на який 04.04.2014 року банком встановлений кредитний ліміт у розмірі 5900,00 грн., та який збільшений в подальшому до 14000 грн.

За даними виписки за договором б/н за період 24.07.2012 - 24.11.2021, виданої на ОСОБА_1 , та довідки про надані кредитні картки, підтверджується факт користування кредитною карткою.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 22.11.2021 року утворилася заборгованість в сумі 15745,95 грн., яка складається з:

12402,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

В т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

12402,44 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

3343,51 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми заборгованості, наданий представником позивача з якої вбачається, що відповідач має заборгованість в сумі 15745,95 гривень.

Виконуючи приписи ст. 264, ч.4 ст. 265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено,що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», пред`являючи вимоги про повернення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача також і заборгованість за простроченими відсотками.

Аналізуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21.03.2014 року встановлено, що в ній не зазначено процентна ставка, не вказано і тип кредитної карти, а також вона не містить умов договору про можливість нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив стягнути заборгованість за тілом кредиту та відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНК, а також Тарифи розміщені на сайті www://privatbank.ua/terms, в яких, зокрема, визначені права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, а також підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту із визначеними в ньому: 1) процентними ставками за користування кредитом в межах пільгового періоду та поза ним; 2) порядком повернення кредиту (зокрема, розміром і періодичністю внесення платежів).

Крім того, представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» на обґрунтування позовної вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками зазначив у позовній заяві про те, що прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.

Разом з тим, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача ОСОБА_1 про його ознайомлення з ними, а в анкеті-заяві, підписаній відповідачем 21.03.2014 року, не встановлений строк кредитування, не зазначена процентна ставка за користування наданими в кредит грошовими коштами, як і не визначені інші фінансові умови кредитування, передбачені Тарифами та Умовами, зокрема, дата, на яку відповідачем мало б бути здійснено погашення нарахованих прострочених відсотків.

З огляду на викладене, судом враховується, що позивач в своєму розрахунку кредитної заборгованості при визначенні суми заборгованості за простроченими відсотками, жодним чином не мотивував їх нарахування, в тому числі, не зазначив підстав для визнання заборгованості за вказаними відсотками простроченою.

Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Тарифів і Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, пені та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Належних в розумінні ч.1 ст.77 ЦПК України доказів укладення між сторонами договору інших угод з цього приводу позивачем під час судового розгляду надано не було.

З огляду на викладене, позивачем не було надано суду доказів того, що саме додані банком до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач ОСОБА_1 , погоджуючись з ними шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, і сама лише обставина наявності відповідної редакції Умов та Правил надання банківських послуг, розміщеної на офіційному сайті банку на дату підписання відповідачем анкети-заяви 21.03.2014 року, жодним чином не спростовує даного висновку суду.

Таким чином, до спірних правовідносин сторін неможливо застосувати правила ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», як до дати виникнення спірних правовідносин сторін (21.03.2014 року), так і до моменту звернення позивача до суду з даним позовом (29.12.2021 року), а тому, за відсутності в безпосередньо підписаній відповідачем анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, в тому числі, і щодо їх розміру та строків погашення, враховуючи не подання позивачем належних доказів на підтвердження конкретних запропонованих відповідачу Умов та Правил надання банківських послуг, додані до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», не можуть свідчити про прийняття відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, запропонованих йому позивачем, як кредитором, умов та приєднання його, як другої сторони, до запропонованого договору в цілому, а, отже, не можуть оцінюватися судом як стандартна (типова) форма, встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Надані позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, розміщено на сайті банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (архів Умов розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/) та Витяг з Тарифів обслуговування чотирьох кредитних карт «Універсальна», які маються у матеріалах справи, не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами по справі 21.03.2014 року шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування відсотків.

Доданий представником позивача до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем ОСОБА_1 27.08.2020 року, також не є належним в розумінні ст.77 ЦПК України доказом на підтвердження узгодження між сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами та порядку їх нарахування з огляду на те, що за змістом підписаної відповідачем ОСОБА_1 анкети-заяви від 21.03.2014 року, паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Наданий позивачем АТ КБ «ПриватБанк» паспорт споживчого кредиту не може бути і доказом ознайомлення відповідача з конкретними запропонованими йому умовами кредитування, оскільки в підписаній відповідачем анкеті-заяві від 21.03.2014 року відсутні будь-які відомості про те, яку саме кредитну карту типу «Універсальна» отримав відповідач.

Натомість у паспорті споживчого кредиту одночасно зазначені типи кредитного продукту: карта «Універсальна», «Універсальна ГОЛД» та Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite без будь-якої конкретизації того, за якою саме картою відповідачем ОСОБА_1 були обрані умови кредитування.

Судом також враховується, що зазначена в паспорті споживчого кредиту інформація про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, зберігає чинність та є актуальною до 11.09.2020 року.

Разом з тим, проведений банком розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за простроченими відсотками, охоплює період з 04.04.2014 року по 22.11.2021 року.

Крім того, судом встановлено, що у пункті 4 паспорту споживчого кредиту безпосередньо міститься застереження про те, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовувавтимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, а в п.7 паспорту споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доданий до позовної заяви паспорт споживчого кредиту містить лише узагальнену інформацію про запропоновані банком варіанти умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту, яка надається споживачу для ознайомлення, та передує укладенню самого договору про споживчий кредит на обраних споживачем умовах кредитування після проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача, а тому сам факт підписання відповідачем ОСОБА_1 паспорту споживчого кредиту 27.08.2020 року без надання банком будь-яких підтверджень про конкретні прийняті відповідачем умови кредитування, не спростовує висновку суду про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розміру та строків погашення.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, передбачених Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та паспорті споживчого кредиту, зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами (їх розміру та строків погашення), з урахуванням того, що анкета-заява, підписана відповідачем, не містить вказаних умов, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3343,51 грн. та відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Таким чином, зваживши у сукупності подані АТ КБ "ПРИВАТБАНК" докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 12402,44 грн., а решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1787,99 грн. (2270*12402,44/15745,95), що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 21.03.2014 року у розмірі 12402,44 грн. (дванадцять тисяч чотириста дві гривні 44 коп.) - заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1787,99 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко