ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" квітня 2011 р. м. Київ К/9991/11399/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Цуркана М.І.
Черпіцької Л.Т.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою, Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року з позовом до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни та має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 №2І95-ІV, зокрема, на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2006-2008 та 2009 роки.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 12 листопада 2009 р., позов задоволено частково. Зобов’язано здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням раніше проведених підвищень до пенсії за відповідні періоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2010 року у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчук про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2009 року відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2010 року скасувати та направити справу до Апеляційного суду Полтавської області для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Крюківського районного суду від 12.11.2009 по справі № 2-а-1114/2009.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, постанову суду першої інстанції проголошено у відсутності сторін 12 листопада 2009 року. 23 листопада 2009 року відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про апеляційне оскарження, проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 28 грудня 2009 року, тобто через місяць після цього, з порушенням строку, визначеного ст. 186 ч.3 КАС України.
Відмовляючи відповідачу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску зазначеного строку, пославшись на недобросовісне використання відповідачем процесуальних прав та обов'язків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем є юридична особа, хвороба одного з працівників якої не може позбавити можливості виконувати покладені на Управління Пенсійного фонду України обов'язки.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що у відповідності до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Калашнікова О.В.
Леонтович К.Г.
Цуркан М.І.
Черпіцька Л.Т.
Чалий С.Я.