справа № 399/850/21

провадження № 2/399/57/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення боргу за договором позики,

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України вбачається, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Під час визначення підсудності позивач посилається на ч. 8 ст. 28 ЦПК України та зазначає, що позови, що виникають із договорів, у яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила ч. 8 ст. 28 ЦПК України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Відповідно до пп. в) п. 2 договору позики від 25.04.2020 року зазначено місце виконання зобов`язання за договором – смт Онуфріївка, Кіровоградська область, отже сторони визначили, що спір, що виник з цього договору може розглядатися судом, до територіальної підсудності якого відноситься дана адреса.

Проте, адреса — термін, який має кілька значень. Зокрема, позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. Об`єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.

Місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання.

Місце – термін, який має кілька значень. Це, простір, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь; простір (пункт, точка), де що-небудь розміщене, відбувається тощо; певний пункт, площина, призначена для кого-, чого-небудь; певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.

У пп.в) п.2 договору місце виконання зобов`язання зазначено лише назву населеного пункту, проте місця виконання договору, яке можливо ідентифікувати, у договорі не зазначено.

Крім того, предметом позову у даному спорі є вимога саме про стягнення заборгованості.

Спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про надання послуг за вказаною в договорі адресою. Зобов`язання за даним договором не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці. Враховуючи викладене та те, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч. 8 ст. 28 ЦПК України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

В позові позивач зазначає, що місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Новоселівка, такі ж відомості стосовно адреси відповідача зазначені і в указаному вище договорі позики Дана інформація підтверджена та доповнена довідкою № 40 від 21.02.2022 року, виданою Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області за підписом старости О. Киви в якій зазначено, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Таким чином, підсудність даного позову ні за місцем знаходження відповідача (ст. 27 ЦПК України), ні за місцем виконання договору (ч. 8 ст. 28 ЦПК України) не може бути визначена Онуфріївському районному суду Кіровоградської області.

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що позивачем штучно створені підстави для зміни підсудності у справі, а отже свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, суд вважає, що цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення боргу за договором позики, слід передати на розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 188, 258-260 ЦПК України, суддя,

постановила:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення боргу за договором позики передати на розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 30.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області         В.В. Шульженко