Справа № 944/5494/20                                Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б.

Провадження № 22-ц/811/3647/21                 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви покликається на те, що після пред`явлення позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за невиконання умов попереднього договору та після ухвалення рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 березня 2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на її користь коштів в розмірі 351 000 грн. та 2100 доларів США, відповідач відчужила ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 4625887500:02:000:3033, цільове призначення – індивідуальне садівництво, що знаходиться на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області та об`єкт незавершеного будівництва, а саме: зблокований садовий будинок АДРЕСА_1 , незавершений будівництвом готовністю 47 відсотків. Стверджує, що інше майно, за рахунок якого ОСОБА_4 може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредиторами, у неї відсутнє. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення у даній справі, а забезпечення позову сприятиме ефективному захисту права позивача на стягнення коштів та зупинить можливі майбутні перепродажі майна.

З наведених підстав просить вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на:

- садовий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 106.1 кв. м.;

-земельну ділянку, загальною площею 0,0272 га, розташовану за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, Рясне-Руська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва, кадастровий номер 4625887500:02:000.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на незавершене будівництво – зблокований садовий будинок АДРЕСА_3 .

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що 28 серпня 2019 року між нею та ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу зблокованого садового будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки, площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, які є оплатними та по них був здійснений розрахунок. Зазначає, що жодних правовідносин між нею та позивачем не виникало, відтак спір між ними не може існувати, тому вона не повинна нести будь-яких негативних наслідків. Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі заяви про забезпечення позову, оскільки заявник просила накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку кадастровий номер 4625887500:02:000, а суд, забезпечуючи позов, наклав арешт на інші об`єкти нерухомого майна, а саме: зблокований садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 4625887500:02:000:3032. Вважає, що позивачем не доведено наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а суд дійшов помилкових висновків про необхідність накладення арешту на її майно, не надавши достатнього обгрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову вигляді арешту. Звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову сторони не викликалися в судове засідання, що позбавило можливості відповідачів захистити свої права при вирішенні питання про забезпечення позову. Наголошує, що письмові заяви підписуються заявником чи його представником, однак подана заява про забезпечення позову, всупереч вимогам ЦПК України, ніким не була підписана. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оспорює договори, на підставі яких ОСОБА_3 набула право власності на незавершене будівництво – зблокований садовий будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, відтак існує реальна загроза відчуження відповідачем вищезазначеного майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав у разі задоволення позову, за захистом яких позивач звернулася до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Стаття 149 чинного ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пункти 1, 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачають, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Пункт 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по-перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по-друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого п.4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 березня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 351 000 грн. та 2100 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на день ухвалення рішення суду становить 56291.55 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 березня 2019 року залишено без змін.

Оскільки 19 листопада 2019 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 березня 2019 року набрало законної сили на його виконання Залізничним районним судом 13 грудня 2019 року видано виконавчий лист № 466/1268/18.

Приватним нотаріусом виконавчого округу Львівської області Пицем Андрієм Андрійовичем відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Разом з тим, під час розгляду в суді апеляційної інстанції цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 28 серпня 2019 року № 1889, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І.О., за умовами якого ОСОБА_3 набула у власність зблокований садовий будинок АДРЕСА_3 .

Крім того, 28 серпня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1888, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І.О., за умовами якого ОСОБА_3 набула у власність земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, цільове призначення якої – для індивідуального садівництва, що знаходиться на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 235634761 від 05 грудня 2020 року підтверджується, що на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірне майно.

З позовної заяви вбачається, що змістом позовних вимог в даній справі є визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1888 та договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва № 1889, укладених 28 серпня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І.О.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, зважаючи на те, що відповідачем уже відчужувалося спірне нерухоме майно під час розгляду в суді апеляційної інстанції справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору, що перешкодило належним чином виконати рішення суду, в тому числі і за рахунок відчуженого нерухомого майна, відтак існує реальна загроза подальшого відчуження згаданого нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про відсутність спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зважаючи на те, що між ними не існувало жодних правовідносин, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем оспорюються договори купівлі-продажу земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва, на підставі яких ОСОБА_3 набула право власності на спірне майно.

Покликання апелянта на те, що суд першої інстанції, накладаючи арешт на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва, вийшов за межі заяви про забезпечення позову, не можуть братися до уваги, оскільки на підставі договорів купівлі-продажу, які оспорює в ОСОБА_1 , відчужено зблокований садовий будинок АДРЕСА_3  та земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована на території садового товариства «Червона Рута» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, на які і накладено арешт оскаржуваною ухвалою судув порядку забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03.03.2022 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк