ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2006 р. о 16-00 год. в м. Харкові Справа № АС-03/177-06
вх. № 4410/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Любімий О.М.
1-го відповідача - Дикань І.Д.
2 - відповідача - не з'явився
по справі за позовом Харківське державне авіаційне виробниче підприємство в о. ВП Чугуївського авіаційно технологічного заводу, м. Х-в
до УПФУ в Чугуївському районі Харківської області
до Чугуївське відділення Державного казначейства України в Х/О., м. Чугуїв
про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство в інтересах відокремленого підрозділу Чугуївського авіаційного технологічного заводу , звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до УПФ України в Чугуївському районі Харківської області, до Чугуївського відділення державного казначейства в Харківській області про визнання неправомірною бездіяльність першого відповідача в частині невиконання вимог чинного судового рішення - Ухвали від 04.02.05 по справі № А-47/529-04, визнання неправомірними дії першого відповідача стосовно поширення недостовірної інформації у друкованих засобах масової інформації, стягнення з першого відповідача матеріальну компенсацію завданої моральної шкоди у сумі 6508,0 грн., зобов'язання другого відповідача вчинити відповідні дії по стягненню з першого відповідача матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у суми 6508,0 грн. на користь позивача, розподілити судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог ст. 115 ГПК України перший відповідач фактично не виконав судове рішення, яке вступило у законну силу, та не видалив недоїмку з облікового рахунку ЧАТЗ, про що свідчать його листи . Більш того, посадова особа ПФУ Бичко Л.І. розповсюдила у засобах масової інформації, у газеті „Новини Чугуєва” від 05.11.05 № 45 (253) та газеті „Червона зірка" від 16.11.05 № 90 (10243) недостовірну інформацію про заборгованість ЧАТЗ до Пенсійного фонду України, вказавши про недоїмку ЧАТЗ станом на 01.10.05 у розмірі 1213,4 грн., що не відповідає дійсності, оскільки за даними ЧАТЗ станом на 12.09.05 заборгованість за страховими внесками і фінансовими санкціями та пенею, становила 116828,18 грн.
Позивач вважає, що поширивши недостовірні дані про наявність недоїмки зі страхових внесків у сумі 1213,4 грн., посадова особа першого відповідача порушила вимоги ст. 47 Закону України „Про інформацію” в частині надання друкованим засобам масової інформації тієї інформації, що не відповідає дійсності, а також в частині поширення відомостей, що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію позивача та ЧАТЗ. Моральна шкода відповідно з положеннями частини 2 ст. 23 Цивільного кодексу України , на думку позивача, полягає у приниженні ділової репутації, під якою розуміється сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону та відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
На погляд позивача, перший відповідач повинен відшкодувати завдану моральну шкоду у грошовому розмірі 6508,0 грн., визначивши у якості одиниці виміру ділової репутації 1 гривню, оскільки ознайомитись з недостовірною негативної інформацією про ЧАТЗ мали змогу мінімум 6508 фізичних осіб, що дорівнює тиражу випуску друкованих видань, де поширено недостовірну інформацію про ЧАТЗ.
Відповідач, УПФ України в Чугуївському районі Харківської області позовну заяву Харківського ДАВП в інтересах відокремленого підрозділу Чугуївського авіаційного технологічного заводу просить залишити без розгляду. Свої заперечення обґрунтовує тим, що по рішенню від 20 грудня 2004 року та ухвалі про роз'яснення від 05 04.2005 по справі № А-47/529-04 наказ не видавався та в них суд не зобов'язував УПФУ списати суми , а лише вказував на те, що відповідач зобов'язаний з 07.06.2004 року вчинити відповідні дії по списанню суми заборгованості, визначеної вказаною вимогою, без зазначення строків відповідно до вимог п.5 ст.86ГПК. Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі дане рішення оскаржувало в апеляційному суді Харківської області, в Вищому Господарському суді, в Верховному суді України. Відповідно до п.п. 5, 6 ст.254 Кодексу Адміністративного Судочинства в Україні, Постанова Верховного суду України набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 вересня 2005 року, яка надійшла до Управління Пенсійного фонду України лише 06 жовтня 2005 року,
інформація щодо заборгованості в газеті надавалася станом на 01.10.2005 року , тобто управлінню не було відомо про Постанову Верховного суду України. Актом від 18 грудня 2005 року на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 грудня 2004 року з урахуванням Роз'яснення суду від 04.02 .2005 року та неможливістю подальшого оскарження було списано позивачеві сума боргу зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 636180,28 грн. , який було надіслано позивачеві.
Щодо стягнення з УПФУ матеріальної компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 6508,0грн. зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів щодо причинення управлінням шкоди підприємству . В запереченнях зазначає, що позивач повинен до суду додати докази щодо підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому входить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, а при недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст.121 ЦПК (залишення позовної заяви без руху).
З наданих суду документів вбачається, що відокремлений підрозділ позивача - Чугуївський авіаційний технологічний завод є самостійним платником страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З наданих суду документів вбачається, що відповідачем, ПФУ, з посиланням на ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” була сформована та направлена позивачу вимога про сплату боргу від 07.05.04 р. № Ю-86, який виник станом на 01.05.04р. у розмірі 636180,28 грн. Не погоджуючись з отриманою Вимогою, позивач оскаржив її до господарського суду Харківської області . Рішенням від 20.12.04 р. по справі № А-47/529-04 у позові позивачу відмовлено, оскільки оскаржувана Вимога про сплату боргу від 07.05.04 р. № Ю-86 вважається скасованою, так як пенсійним фондом були порушені строки розгляду заяви про її узгодження . З метою з'ясування наслідків скасування Вимоги позивач по справі звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Ухвалою суду від 04.02.05 р., яка є чинною, суд роз'яснив зміст рішення та вказав про те, що відповідач зобов'язаний з 07.06.04 р. вчинити відповідні дії по списанню суми заборгованості, визначеної вказаною вимогою у обліковій картці позивача, яка знаходиться у відповідача, незважаючи на ту обставину, що у задоволенні позову відмовлено.
Судом встановлено, що Рішення суду від 20.12.04 р. по справі № А-47/529-04 набрало законної сили з 05.04.05 р., тобто з моменту прийняття постанови ХАГС ( ст.85 ГПК України), враховуючи встановлені факти, викладені в описовій частині рішення, враховуючи прийняту ухвалу про роз’яснення рішення від 04.02.05 р. відповідач -ПФУ повинен був виконати рішення шляхом вчинення передбачених діючим законодавством дій та виключити з особової картки платника внесків суму заборгованості, зазначеній у вимозі у розмірі 636180,28 грн. Таких дій відповідачем не було вчинено з посиланням на оскарження рішення суду та постанови апеляції в касаційній інстанції. Такі дії є неправомірними, оскільки не відповідають ст.121-1 ГПК України, оскільки суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації, про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала, після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала. Доказів прийняття ухвали судом касаційної інстанції про зупинення виконання судового рішення відповідачем суду не надано, тому вимоги про визнання неправомірною бездіяльність першого відповідача в частині невиконання вимог чинного судового рішення - Ухвали від 04.02.05 по справі № А-47/529-04, є правомірними та підлягають задоволенню.
З наданих суду документів вбачається, поясненнями сторін підтверджено, що у газеті „Новини Чугуєва” від 05.11.05 № 45 тиражем 1885 шт., газеті „Червона зірка” від 16.11.05 № 90 тиражем 4623 шт. заступником начальника Управління ПФ у Чугуївському районі Бичко Л.І. розповсюджена інформація про заборгованість ЧАТЗ до Пенсійного фонду України у розмірі 1213,4 грн., до складу якої входила і сума у розмірі 636180,28 грн., визначена у вимозі, яка , як встановлено чинним рішенням суду від 20.12.04 р., є скасованою з 07.06.04 р. , тобто цей факт підтверджує розповсюдження посадовою особою відповідача інформації, що не відповідає дійсності, а вимоги про визнання неправомірними дії першого відповідача стосовно поширення недостовірної інформації у друкованих засобах масової інформації підлягають задоволенню.
У задоволенні вимоги про стягнення з першого відповідача матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у сумі 6508,0 грн., зобов'язання другого відповідача вчинити відповідні дії по стягненню з першого відповідача матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у суми 6508,0 грн. на користь позивача, слід відмовити, оскільки:
- по-перше: позивачем не доведено суду, що всі примірники газети „Новини Чугуєва” від 05.11.05 № 45 тиражем 1885 шт. і газети „Червона зірка” від 16.11.05 № 90 тиражем 4623 шт. були розповсюджені;
- по-друге: не обґрунтований розмір матеріальної шкоди за один примірник у розмірі 1 гривня , не доведена в розумінні ст.23 ЦК України глибини фізичних та душевних страждань підприємства, погіршення здібностей заводу або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини ПФУ, яка завдала моральної шкоди;
- по-третє: згідно ст. 1174 ЦК України відшкодування шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади відшкодовується державою, а не будь-яким іншим органом чи особою, відповідачем тощо.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 , 186 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково. Визнати неправомірною бездіяльність першого відповідача в частині невиконання вимог чинного судового рішення - Ухвали від 04.02.05 по справі № А-47/529-04. Визнати неправомірними дії першого відповідача стосовно поширення недостовірної інформації у друкованих засобах масової інформації у відношенні ЧАТЗ.
У задоволенні вимоги про стягнення з першого відповідача матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у сумі 6508,0 грн., зобов'язання другого відповідача вчинити відповідні дії по стягненню з першого відповідача матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у суми 6508,0 грн. на користь позивача, відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство в інтересах відокремленого підрозділу Чугуївського авіаційного технологічного заводу (61023, м. Харків, вул. Сумська,134) 3,40 грн. державного мита.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 03.10.06р. о 16-00 год.