Справа № 522/7686/20

            Провадження № 2/522/764/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року         

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, з урахуванням збільшених позовних вимог просить:

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках:

матеріальну шкоду ремонтно-відновлювальних робіт 300 000 гривень;

вартість оренди житла за період проведення ремонтних робіт з 17.03.2020 року по 18.12.2020 року в розмірі 72 000 грн.;

суму оплати за проведення експертного дослідження в сумі 5500 грн.;

моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Мотивує вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування від 31.05.2019 року. 16.03.20220 року в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам сталась пожежа. Внаслідок пожежі та тушіння було суттєво пошкоджена квартира, що належить відповідачу, а також рухоме майно в ній (меблі, побутова техніка, ліки та речі). В ії квартирі було необхідно здійснювати капітальний ремонт. Відповідач ОСОБА_3 обіцяв відшкодувати шкоду в позасудовому порядку, однак стало відомо, що вони намагаються продати квартиру, щоб уникнути відшкодування. Внаслідок пожежі, що відбулася з провини відповідачів, позивачці спричинено значна моральна шкода, що полягає у сильному переляку під час пожежі, у тривалих стражданнях та переживаннях за втрату власного нерухомого та рухомого майна, що було нажито протягом усього життя, та яке вже неможливо відновити, у погіршенні стану здоров`я позивачки, яка є інвалідом другої групи та тривалими незручностями, що викликані неможливістю проживання у власній квартирі, переживаннями у зв`язку з необхідністю під час складного часу економічної кризи та карантину знаходити, просити, брати в борг та витрачати значні матеріальні кошти на ремонт власної квартири, суттєвим порушенням соціальних зв`язків та звичного порядку життя, також, у значній мірі, наглим та цинічним відношенням відповідачів до проблеми позивачки, що виникла з їхньої провини. Внаслідок спричинення матеріальної шкоди, позивачка відчуває значну пригніченість та соціальну невпевненість, погіршення стану здоров`я.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

В судове засідання позивачка та ії представник не з`явились, проте від представника надійшла до суду заява про розгляд справи за ії відсутності, позовні вимоги підтримує. . В заяві також зазначила, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі повторно в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили, відзив не надано.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст. 280?281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником квартири під АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 31 травня 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю., реєстровий номер 603 (а.с. 9, 10).

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 вересня 2005 року квартира під АДРЕСА_3 належить в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 14).

16 березня 2020 року сталась пожежа в квартирі під АДРЕСА_2 в цьому будинку, в результаті якої була пошкоджена квартира АДРЕСА_4 , що належить позивачці (а.с. 16-18).

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для настання деліктної відповідальності за статями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних непереборних обставин.

Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засадам (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Згідно акту від 17.03.2020 р.в результаті пожежі, яка сталась 16.03.2020 року повністю залита квартира АДРЕСА_4 . Тобто пожежа виникла в квартирі відповідачів, що дає підстави суду зробити висновок, що саме внаслідок протиправних дій відповідачів, який порушив правила пожежної безпеки при експлуатації квартири у належній їм квартирі, сталася пожежа, якою було завдано майнову шкоду позивачці.

А тому саме відповідачі мали доводити у суді відсутність їх вини у заподіянні шкоди майну позивачці.

Що стосується розміру спричиненої матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (стаття 22 ЦК України).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності, несе позивач.

Вартість відновлювального ремонту квартири під АДРЕСА_1 становить 128 651 гривень, що підтверджується висновком № ED-2502-1-1520/20 від 21.04.2020 року Судової незалежної експертизи (а.с. 19 ? 93).

При таких обставинах, суд вважає необхідним, стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за проведення відновлювально-ремонтних робіт в розмірі 128 651 грн.; вартість оренди житла за період проведення ремонтних робіт з 17.03.2020 року по 18.12.2020 року в розмірі 72 000 гривень, суму оплати за проведення експертного дослідження в сумі 5500 грн.

Суду не надані належні, допустимі та достатні докази, щодо вартості пошкодженого рухомого майна, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_1 , тому суд відмовляє у задоволені цих вимог.

Щодо заявленої позивачкою вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд погоджується з доводами позивачки про перенесені нею моральні переживання внаслідок пошкодження її майна, та враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивачка, їх характеру, та з урахуванням тієї обставини, що позивачка є особою похилого віку, і що вона змушена перетерпіти незручності, пов`язані з організацією ремонту належного їй нерухомого майна, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача на її користь 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

При цьому, в порядку п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, суд важає необхідним покласти судові витрати на відповідачів.

Керуючись ст.ст.  133, 141, 223,  258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за проведення відновлювально-ремонтних робіт в розмірі 128 651 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість оренди житла за період проведення ремонтних робіт з 17.03.2020 року по 18.12.2020 року в розмірі 72 000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму оплати за проведення експертного дослідження в сумі 5500 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі по 1130,76 грн. з кожного.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03 березня 2022 року.

Суддя                                                                 Р.Д. Абухін

22.02.2022