Судове рішення #16126542

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011                                                                                           № 03/5026/148/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рябухи  В.І.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача  ОСОБА_1, дов. від 18.01.11 №012/11,                              

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 04.06.11 №3290,

розглядаючи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 (дата підписання – 18.02.11)

у справі №03/5026/148/2011 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аромат», м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Черкаси

про стягнення 46894,85 грн.

  ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аромат» (далі – позивач, ТОВ «Аромат») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_3.) про стягнення 46894,86 грн., з яких 45759,04 грн. основного боргу, 951,64 грн. пені, 184,17 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача 46894,86 грн., з яких 45759,04 грн. основного боргу,   951,64 грн. пені, 184,17 грн. 3% річних, 468,95 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не видавались довіреності на отримання товару від позивача, вказаного у видаткових накладних. У видаткових та товарно-транспортних накладних не зазначено прізвища, ім'я, по батькові особи, яка поставила підпис в графах «Получил(а)», вказівка на довіреність відсутня. Кому належать підписи відповідачу невідомо. Апелянт зазначає, що жодні рахунки, які йому виставлялися для оплати та які він оплачував, в матеріалах справи відсутні. Банківські виписки не завірені банківською установою, яка здійснює обслуговування рахунків позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.11 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 06.06.11. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 11.05.11) позивачу – 16.05.11 та відповідачу - 26.05.11,  долучені до матеріалів справи.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 06.06.11 позивач надав відзив на апеляційну скаргу з додатками.

06.06.11 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 скасувати.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін. Надав суду для огляду оригінали видаткових накладних від 04.10.10 №Аро-007149, від 25.10.10 №Аро-007617, №Аро-007618, №Аро-7619, від 23.11.10 №Аро-008425, №Аро-00008426, №Аро-008427, №Аро-008429 (далі - накладні).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.11 розгляд справи відкладено на 22.06.11 з підстав, викладених у п. 3 ст. 77 ГПК України.

22.06.11, до судового засідання через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від  представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи пояснення щодо підписів на документах та щодо зарахування платежів від 21.06.11, копії банківських виписок з розрахункового рахунку позивача; від відповідача надійшло письмове пояснення.

22.06.11 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 скасувати.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, 15.05.09 сторони уклали договір №22 (далі - договір), відповідно до якого постачальник (позивач) зобов’язався передавати партіями згідно заявок покупця (відповідача) у власність покупця (відповідача) косметичну і парфумерну продукцію (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти і оплатити товар. Покупець (відповідач), виходячи з асортименту товару, робить постачальнику (позивачу) заявку на поставку партії товару. Періодичність поставок товару визначається у відповідності з поданими заявками. На кожну партію товару на підставі заявки покупця (відповідача) складається окрема накладна, в якій в обов’язковому порядку відображаються: якість і асортимент партії товару, ціна за одиницю товару і загальна сума переданої партії товару. Загальна кількість і ціна товару, поставленого згідно договору, визначається сумарно на підставі накладних. Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється на умовах відстрочки платежу не більш ніж на 20 календарних днів з дати підписання представниками сторін видаткових накладних (пп. 1.1 – 1.3, 2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 54655, 62 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.10.10 № Аро-007149, від 25.10.10 № Аро-007617, від 25.10.10 № Аро-007618, від 25.10.10 № Аро-007619, від 23.11.10 № Аро-008425, від 23.11.10 № Аро-008426, від 23.11.10 № Аро-008427, від 23.11.10 № Аро-008429 та товарно-транспортними накладними від 04.10.10 № 10 на суму 11980,44 грн., від 25.10.10 № 10 на суму 12322,56 грн., від 25.10.10 №10 на суму 1350,30 грн., від 25.10.10 №10 на суму 2503,98 грн., від 23.11.10 №11 на суму 8323,98 грн., від 23.11.10 №11 на суму 5944,50 грн., від 23.11.10 №11 на суму 12229,56 грн., від 23.11.10 №11 на суму 0,30 грн.

Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «Отримав(ла)» та відтиском печатки ФОП     ОСОБА_3

Як свідчать банківські виписки з рахунку позивача у ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 06.12.10 та від 24.10.10 відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 10000,00 грн.

З оплачених 10000,00 грн. позивач зарахував 8896,58 грн. відповідачу в погашення боргу за накладною від 04.10.10 № Аро-007149, а залишок суми 1103,42 грн. позивачем було зараховано на остаточне погашення заборгованості відповідача за товар поставлений за видатковими накладними від 04.10.10 №Аро-007148 та від 04.10.10 №Аро-007147 (які не є спірними накладними).

Отже, остаточний борг відповідача за товар, поставлений за накладною від 04.10.10 №Аро-007149 складає 3083,86 грн.

Товар поставлений по інших вказаних вище видаткових накладних відповідач не оплатив, в результаті чого утворився борг у сумі 45759,04 грн.

Відповідач не надав жодних доказів на спростування позовних вимог,  тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 45759,04 грн. основного боргу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Передбачене законом право  кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 5.2 договору визначено, що за порушення строків оплати отриманого товару нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 951,64 грн. пені, 184,17 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, надані позивачем, колегія суддів вважає їх правильними, оскільки вони вирахувані із зазначенням періоду нарахування штрафних санкцій та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

  ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.11 у справі №03/5026/148/2011 - без змін.

2. Матеріали справи №03/5026/148/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

 Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий суддя

  Судді


 24.06.11 (відправлено)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація